Починала читати зі скептично настроєм і думками, що нічого нового і надзвичайно цікавого не дізнаюся. Напевно вже втомилася від дитячої літератури, надто багато (порівняно зі звичайним читацьким досвідом) прочитано подібного за останній час. Але ця невелика книга змогла мене здивувати. Перш за все тим, що тут чимало усіляких чарів. По друге тим, що головна героїня Олянка дівчинка дошкільного віку, така звичайна та "типова", але саме це і робить її достовірною. А сама книга складається з декількох історій про дружбу вже згаданої дівчинки та Буцика - чарівного представника країни Нямликів. Буцик зовні схожий на маленького гнома, але коли "понямкає" манної каші може стати звичайного розміру і зможе багато чаклувати. А всі нямлики, до речі, живуть у стінах будинків і майже все знають про здорованів (людей). Цікаві пригоди мають і повчальну дію, бо завдяки їм Олянка розуміє прості, але важливі істини. Головними з яких є піклування про тих, кого любиш та те, як приємно здійснювати чиїсь мрії. Найбільше сподобалися історії про те, як Олянка зі своїм братом потрапляє до картини з козаком Мамаєм та коли вона з Буциком їде до бабусі в Липове. Не обійшлося й без смішних моментів, а саме - котяча симулянтка Сарделька, яка вдає хвору, а потай від хазяйки об'їдається смаколиками та чарівні істоти плавунці - банькаті нахаби, які тикають дулі, але бояться гри на скрипці. В кінці книги є довідник, де автор веде розмову з читачем, ділиться цікавими фактами та пояснює такі поняття, як родовід, експедиція та розповідає про козака Мамая. А от манна каша в дитсадку, то вже стереотип.
9 понравилось
