Остання любов Асури Махараджа

Уявіть, що окрім життя на Землі, є ще життя всередині земної кулі. Так-так, там знаходиться славнозвісне пекло.

Але це не вогонь з котлами, а високорозвинуті міста, де живуть демони. І всі вони у більшості своїй науковці - досліджують Всесвіт та наглядають за менш розвиненими істотами - людьми.

Асура Махарадж один із них. Він молодий, талановитий та перспективний. Попереду його мала чекати блискуча кар'єра й багате життя.

Але він закохався. У дівчину Дашу.

Звичайно цей союз неможливий - демон і земна жінка. Ніхто в його світі такого не допустить.

Тому Асура вирішує зректися всього і стати людиною. Все заради кохання.

Але чи зможе він вижити в людському тілі? Чи отримає прихильність Даші? І найголовніше, чи існуватиме саме людство? Адже його колишні співвітчизники розпочали проект "Жнива", який точно не принесе нічого доброго для людей.

Дуже незвичний твір. Своєрідна суміш фентезі, притч та філософських роздумів приправлена індійським колоритом.

Ідея цікава. Читається повільно та розмірено. Динаміки не очікуйте, бо історія як індійське кіно :) Танців, правда, не буде, замість них з'являтимуться повчальні історії.

Роман цікавий своєю незвичністю. Такого я ще не читала раніше. Можна назвати цю історію казкою для дорослих.

З одного боку, історія проста (попри нагромадження міфологічних алюзій і гру з читачем) й елегантна в цій простоті, дещо іронічна, з іншого - все-таки якогось шаленого резонансу не викликала. Вона така ніби майстерний пастиш із усього, що було раніше - як то й належить хорошій посмодерній історії. Але чи то умовно інтелектуальна гра не така захоплива, як хотілося б, чи то "масова" складова не така динамічна, як моглося б, але загальне враження дуже "рівне": безумовно, добре, але не настільки, щоб зачепити.

Книга очень понравилась. Я - целевая аудитория и прочитана она была Вовремя, в таком случае звезды сошлись - я в восторге! Книга читается легко, живая и интересная, сатира присутствует. Небольшая по своим объемам вместила вопросы добра и "зла", бесконечного поиска души и людей своего предназначения и места, и конечно же любви. Смысл глубокий, хоть явно не раскрытый, просто повествование, поэтому многим она может показаться поверхностной. Для меня откровение чуть ли не в каждой строчке. Так вижу я. Мое личное субъективное мнение

К сожалению, книга оказалась не моей. Она попала в настроение, в переживания на то время, но все же, ядовитая смесь фантастики с любовной историей, не смогли вызвать интерес. Кажется мне, что это чтиво не предназначено для такого неотесанного мужлана, как я. Но книга хороша - Дереш умело вплел в историю размышления о мироздании, смерти и жизни. Он скрупулезно и искренне подходил к описанию атмосферы, царящей в книге. Это очень круто, особенно учитывая тот факт, что с автором я знаком лично, и понимаю, как писалась эта книга. И тут, очевидным плюсом, видится мне то, что Дереш, будучи постмодернистом, старается привнести в свои книги подлинную искренность. Просто, будучи таким человеком, это отражается и на творчестве.
А единственным минусом книги, как мне показалось, не подходящим под ее формат - оказались кое-где двух-страничные абзацы.