Кров кажана

Похмура містика, відверта еротика, божевільна кримінальна історія... Написаний від імені жінки роман показує доволі похмуру історію розслідування вбивства. Автор будує світ сильної, але психічно неврівноваженої жінки, котра ніяк не може вирішити, заради чого (крім власних емоцій) можна жити далі. Відверті сцени, складні питання, неоднозначні відповіді.

Жанры

Рейтинг LiveLib

3,6

156 оценок

5
19%
4
41%
3
31%
2
9%
1
1%

Ваша оценка

Прочитали 177Хотят прочитать 63

Рецензии

LeRoRiYa
25 августа 2013
Моя найулюбленіша на даний момент книжка з творчості Шкляра.
Гарна мова й невимовно захопливий мікс з любові, пригод, детектива, фантастики й містики.
Однозначно варто уваги. Раджу абсолютно всім, хто може собі дозволити розкіш читати українською.
17 понравилось
3
495
EduardGol
27 августа 2013
А я все шукав і шукав щось таке з сучасної української літератури, що захопило б мене всього. Цей пошук вже доволі довго тривав, однак я не покидав це.
Все, що потрапляло мені в руки, все, чому я приділяв свою увагу… видавалось мені якимось збоченням, наругою над літературою та читачем. Я взагалі-то не великий шанувальник та знавець сучасної літератури, однак мене все ж цікавило, про що думають сучасні письменники та як вони висвітлюють проблеми сьогодення.
І тут я згадав про Василя Шкляра, а саме про його роман «Чорний ворон». На той момент, це був єдиний твір, написаний українським сучасником, яким я насолоджувався близько рік тому. Хоча він і історичний, а бажав іншого, однак… «То може… знову Шкляр?», - подумав я з деяким полегшенням та надією. «Невже після «Чорного ворона» я розчаруюсь і в ньому?», - промайнула друга, вже гнітюча думка.
І все ж таки, я виріш прочитати цей роман!
Мабуть, до половини твору я читав й кривився. Знову збочення, знову данина моді, знову, знову, знову… Однак потім мене поглинула неймовірна атмосферна твору, якесь відчуття близькості до подій та дійових осіб. Можна сказати, що за руку в інший вимір мене привів той карлик з великою, як у коня, головою. Він перший, хто заволодів моєю увагою, саме він став прикрасою даного твору, він – той, чиєю долею я переймався та хто викликав щиру цікавість.
Не зважаючи на неприємну хворобу, яка діставала мене вже майже тиждень та інші, дійсно важкі думки, які не давали спокою, я забувся… Я був там, я був з ними, я був над ними та усім! Магія роману таки подіяла! Мабуть, вона вже завжди буде зі мною.
Крім іншого, автор вдало, іронічно, саркастично висвітлив чимало соціальних питань як загальнодержавного, так і суто індивідуального масштабу.
«Кров кажана» Василя Шкляра – це саме те, що я шукав. Однак пошук на цьому не закінчено і маю надію, що знайду ще не одну перлину сучасної української літератури. Адже по суті, я лише щойно занурився, а кисню ще повний балон.
Читать далее
13 понравилось
0
356
arirany
19 января 2013
О, від цього роману в мене стався справжнісінький філологічний оргазм!.. Я щиро насолоджувалася буквально кожним видрукуваним словом. Зміст цих слів, звичайно, теж не пустий.
Якщо задуматися, накручено усього і по трошки: тут вам і детектив, і любовна історія, і фантастика, і містика... Історія дійсно захоплююча, я до ранку не змогла відкласти книжку, доки не дочитала до кінця.
13 понравилось
1
337