Цитаты из книги Nineteen Eighty-Four

Если вам нужен образ будущего, вообразите сапог топчущего человека.

Жизнь может дать только одно облегчение - кишечник

Только в книгах прочтёшь, а кто его знает - правду ли пишут в книгах?

'We are the dead,' he said. 'We are the dead,' agreed Julia. 'You are the dead,' said a voice behind them.

Уинстон шел за ней с букетом. Первым его чувством было облегчение, но теперь, глядя сзади на сильное стройное тело, перехваченное алым кушаком, который подчеркивал крутые бедра, он остро ощутил, что недостоин ее. Даже теперь ему казалось, что она может вернуться, посмотреть на него – и раздумает.

"Из мучительного в противное"

Оба понимали, что это - сумасшествие. Они сознательно делали шаг к могиле.

- Вінстоне, яким чином людина здійснює свою владу над іншою людиною? Вінстон замислився: - Примушуючи її страждати. - Саме так. Примушуючи її страждати. Покірливості недостатньо. Якщо людина не страждає, то як ви можете бути певні, що вона підкоряється саме вашій іноді, а не своїй власній? Влада виявляє себе, завдаючи людині болю і принижуючи її. Влада шматує людський розум на клапті і на власний розсуд знову складає його у нову конфігурацію.

Можливо, найголовніше - це не любов, а розуміння.

Принаймні, він отримав відповідь на одне запитання. Ніколи, нізащо на світі не можна погодитися на посилення болю. Думаючи про біль, можна хотіти лише одного: щоб він припинився. У світі немає нічого гіршого за фізичний біль. Перед лицем болю немає героїв, знову й знову думав він, скорчившись на підлозі, марно хапаючись за свою скалічену ліву руку.

Перебування у меншості, хай навіть ця меншість складається з тебе одного, не робить тебе божевільним. На світі існують правда й брехня, і якщо ти борониш правду навіть проти всього світу, ти не божевільний.

Він зауважив, що найкращими книжками є такі, які розповідають про те, що тобі вже й так відомо.

Умный тот, кто нарушает правила и все-таки остается жив

В конце концов партия объявит, что дважды два - пять, и придётся в это верить.

Их бунт - выражение глаз, интонации в голосе; самое большее - словечко, произнесённое шёпотом.

А если факты говорят обратное, тогда надо изменить факты.

Он почувствовал себя одиноким призраком, говорящим правду, которую никто никогда не услышит. Но пока он говорит свою правду, связь времён странным образом не прерывается. Не потому, что кто-то может услышать тебя, а потому, что ты остаёшься в здравом уме и наследуешь всё, что создали люди до тебя.

Вся история стала всего лишь пергаментом, с которого соскабливали первоначальный текст и по мере надобности писали новый. И никогда нельзя было потом доказать подделку.