Blindness

Нічого дивного, нам завжди більше належить те, що само дається нам у руки, аніж те, чого самому треба домагатися.

Чоловіки всі однакові, кожен думає, якщо він народився з черева жінки, то він знає все про жінок.

Які часи настали, ми бачимо, як перевернувся порядок речей, знак, який майже завжди був знаком смерті, тепер стає знаком життя.

Єдине чудо, доступне нам тепер, це жити далі, сказала дружина, оберігати вразливість життя день за днем, так ніби й воно осліпло й не знає, куди йому йти, а може, так воно і є, може, воно й справді не знає, куди йому йти, й передало себе в наші руки, після того як наділило нас розумом, і ми навчилися користуватися ним.

Потрібна організація, людське тіло також є системою організації, й воно залишається живим, поки в ньому існує організація, а смерть — не більше як наслідок його дезорганізації.

Письменник, як і кожна людина, не може все знати, не може все пережити, а тому мусить розпитувати та уявляти.

Усередині в нас є одна річ, яка не має назви, проте вона і є те, чим ми є.

Відповіді не завжди надходять тоді, коли вони потрібні, й часто буває так, що чекання відповіді і є єдиною можливою відповіддю.

Слеп тот, кто не хочет видеть.

...и что же с того, что все мы тут слепые, есть вещи, которые в любом случае делать не пристало...