
Безперечно, гарно бути песиком і гарно бути котиком. Особливо якщо ви - випещені домашні улюбленці, якщо вас годують відбірними харчами і прибігають на перший ваш поклик. Гірше бути утриманцем притулку для тварин. І вже повна біда з безпритульними... Ця книжечка - про щасливих і веселих наших друзів. Про собак, що не бажають їсти динь (бачте, які перебірливі!), про добрих людей, які беруть на себе відповідальність і запрошують до своєї родини вусатих і кудлатих, про те, чому коти й досі не вітаються одне з одним, про непосидючих і розумних, про серйозних і грайливих. А ще - "нескінченний віршик" і фантастичний віршик про подорож до Сузір'я Гончих Псів. А також - дві саморобки, розміщені на серединному аркуші, і цікавий подвійний формат - з одного боку вміщено віршики про котиків, з іншого - про песиків. "Аби не розсварилися", - пояснив автор. Книжечка-п'ятихвилинка з простенькими ілюстраціями. Я читала її як заспокійливе й снодійне. Допомагає. :) Хто щойно прокинувся, тому - доброго ранку! А тим, хто тільки вкладається спати, бажаю яскравих і барвистих снів.
"Ніч ступила на поріг. Кіт умивсь - і спати ліг... Хай йому, котові, сняться сни казкові!"
Муррр...

































