Не встигла я й оком змигнути, як мій-для-себе Тиждень дитячої літератури плавно перетнув межі одного місяця і покрокував далі. Я навіть приготувала відповідь для всіх, хто міг би мені дорікнути цим захопленням. Кахи-кахи... Отже, віршик в тему: "Мене питають: "Що то за дурниці - Казки читати у такому віці?" А я на те: "Кортить мені", - кажу І з книжкою дитячою дружу". Так от, ближче до теми. "Барабашка..." - не що інше, як популярна українська демонологія і "духознавство", викладена зрозумілою для дітей мовою. Звісно, без суттєвих спрощень, а місцями - і неточностей, не обійшлося, проте книга має незаперечний величезний плюс, адже матеріал (текстовий і графічний) подано в такий спосіб, щоб ознайомити й зацікавити, але, водночас, не налякати. Ілюстрації не бозна-які, проте веселенькі. Власне, текст складається із "короткої біографічної довідки" для кожного духа (чи духів), тематичних віршиків про нього (них), а подекуди ви натрапите на вкраплення у вигляді казок. І дізнаєтеся, хто такі Веселад, Босоркун, Болібошка, Анчутка, Жердяй. Чим літавиці відрізняються від мавок і русалок, Дюдя - від Зюзі, а Ламя - від Хали. Про те, що Бабай не такий вже й страшний, як про нього пліткують. Про традиційно широко відомих персонажів (на кшталт лісовиків, домовиків, чугайстрів, привидів та упирів) я вже й мовчу. Присутня й "мораль", аякже:
"... зроби добро - і пусти за водою, колись воно до тебе повернеться".
І, звичайно, лейтмотив всієї книги, винесений у висновок:
"Храм природи - є і буде, Він один на всі світи. Пам'ятай, що тільки люди Можуть храм цей зберегти".
Книгу написали й намалювали брати Кононенки - Олексій і Віктор. Вийшла вона теж домашньою, сімейною. Не для вибагливого і обізнаного, інтелектуального читача (бо при бажанні досліджувати "тих, що греблю рвуть" і "тих, що манівцями водять" знайдеться гора літератури - від "Лісової пісні" Лесі Українки до спеціальних розвідок і студій з давнослов'янської (язичницької) та давньоукраїнської міфології - "Світогляд українського народу" Нечуя-Левицького, "Свят-Вечір" Скуратівського, "Міфи України" Булашева тощо). Але іноді хочеться "чогось такого прОстого, як проростання трав". Функцію розвантаження виконано. P.S. Для доповнення ефекту можна переглянути мультик Степана Коваля - "Злидні" (2005).
12 понравилось
