Кулінарні фіґлі

...як каже моя мама, завжди припускай найгірше, щоб потім було легше.

Хтось же колись мусить ворушити завмерлу історію, щоб не завмер людський дух...

Немає нічого дурнішого, аніж наше, жіноче, самокопирсання і душевна інквізиція в усьому, а токмо у стосунках із чоловіками. Нам іноді здається, що Пізанська і Ейфелева вежа разом із дзвіницею Києво-Печерської Лаври одночасно падають на нас в ту мить, коли просто треба сказати «так», або ж так само просто сказати «ні».

Кожен відмикає серце того, кого любить, по-різному.

Людина - істота наскільки зрозуміла, настільки ж і незбагненна.

Кожна людина має стільки радості в житті, скільки вона сама її вигадає, а потім утримає в своїх руках.

Завжди припускай найгірше, щоб потім було легше.

Пікантність - це приправа до прісного нашого життя.

Та майже кожна людина – великий боягуз. А найбільше – перед собою. Їй чомусь понад усе хочеться, щоб те, що їй відомо зроду-віку і від себе самої, підтвердив хтось інший. Та ще й узяв за де гроші

Ця книжка – як саме наше життя: трагічне, смішне, смачне, кольорове.

І, панове товариство, яке мені діло до того, що скаже шеф-кухар із суші-бару чи французького ресторану про мої сьогоднішні кулінарні фіґлі: поєднання огірків із персиковим пюре і льодяним шампанським?! Мені важливіше, чи замість традиційного пообіднього «дякую» цмокне мене у щічку мій Сергійко.