Від кожної розповіді в цій книжці в мене мороз йшов по шкірі. Проблема заробітчан у нашій країні - це величезна біда, і вирішення їй не видно. У надії на краще життя для своїх дітей, матері, батьки їдуть світ за очі і роками, десятиліттями можуть не бачити своїх нащадків. Так, в останні роки з'явився скайп, він полегшує спілкування між країнами, але ж проблему не вирішує. Діти ростуть без виховання, без нагляду і контролю, ніхто не може дати їм поради та направити на вірний шлях. За вибудуваними маєтками, євроремонтами, машинами, новітніми девайсами ховаються скалічені, зруйновані долі. Найгурше те, що якщо навіть заробітчани і повернуться додому - тут вони вже нікому не потрібні. Місяць, максимум два, і мати, яка важко гарувала на чужині, вже заважає своїм домашнім. Забаганки у них росли і росли з кожним роком, гроші потрібні на новий телефон, одяг, комп'ютер, машину, хату, весілля, навчання... Список довжелезний і не має кінця. І вертайся, мамо, в Італію, бо своїм діточкам ти потрібна лише у якості безвідмовного банкомату...
15 понравилось
