Марія

Дні, мов краплини крові, капали з пораненого життя.

— Дивний ти...
— І я так кажу, та не вірять.

Найстрашніша смерть — це смерть від голоду. Не дай Бог навіть ворогові вмирати такою смертю...

Силою не заставиш любити. Серця не змусиш битися так, як це тобі заманеться.

Можна п'яніти від усього, але найприємніше оп'яніння від праці і від любові.

Добре, коли що-небудь кажуть. Гірше, коли мовчать.

Але ж Бога нема! Де той Бог? А одночасно він є. За кожним людським словом іде Бог. Його ображають, його женуть і його бояться.

Ми нікому не зробили зла. Ми винні хіба тим, що працювали. що надто багато працювали

Війна ніколи не жартує.

Хто дасть селянам землю, той здобуде душу народу.