Однак увесь цей період, від 1913 до 1973 року, був часом економічної дезінтеграції, до і після якого наставали періоди економічної глобалізації. Ці два періоди глобалізації мали дивовижно схожі темпи зростання ВВП на душу населення:1,3% у період 1870-1913 років і 1,33% - у період 1973-1998-го. Однак перший період глобалізації асоціювався зі зближенням рівня доходів у різних країнах, зокрема в економіках по обидва боки Атлантичного океану, натомість другий - зі значним глобальним розходженням, зокрема тоді, коли африканські країни на південь від Сахари значно відстали від решти світу. Майже немає сумнівів, що так сталося почасти через викривлений характер економічної глобалізації - через те, що капітали переважно рухаються в межах розвинутого світу й існує багато обмежень на торгівлю та міграцію. це було менш характерно для глобалізації до 1914 року, коли почасти через вплив імперських структур інвесторів заохочували вкладати гроші в економіки країн, що розвиваються.