Це не книга, а найсправжнісінький скарб . Дуже щира, добра, красива і трішки сумна казка , про кохання, яке здатне примусити одних , змінити свою вогняну натуру, а інші з ним дорослішають . Отож ,жила собі маленька восьмирічна дівчинка , Марійка . І мріяла вона про казку , і про принца чарівного . А якось з друзями побудували вони снігове королівство, вкладаючи у нього свої страхи, надії і бажання, і сталось диво , ожило те королівство. Марічка першою туди пішла, сама без примусу, пішла за руку з королем Вогнем. Вона потрапила в його палац і жила там як його гостя. Вчилася , росла і все тужила за домом . Скоро вона і втекти захотіла ,та тільки від Червоного Короля втекти не так просто, він же в кожному спалаху вогника , в кожній іскорці… Страшно було Марічці, та вона все бігла вперед,додому. Багато пригод вона пережила, багато друзів зустріла. Багато навчилася. І все вірила ,що втече . А Король Вогонь не заважав її втечі. В холодних снігах вкрив своїм червоним , теплим плащем, в страшному мороці врятував від моторошних слуг Чорної Королеви , і все вірив ,що вона повернеться до нього . Марійці довелося пройти дуже довгий шлях, аби нарешті розгледіти справжні почуття, у тому серці ,яке обпікало і так лякало її . Та вона все ж таки розгледіла, хоча й запізно… Я знаю ,що це лише простенька казка, але чомусь мені так серце стиснулося за тим Королем Червоним, і так хочеться вірити ,що це не кінець, що вони з Марічкою ще зустрінуться, і тоді все буде добре, адже ,щоб врятувати її він вселив у неї вогонь свій, і вона вже ніколи не буде звичайнісінькою дівчинкою. Я хочу продовження.
11 понравилось
