Світ наших почуттів

Думаю, що саме надмірний страх втратити себе пожирає найліпші сили людей. Коли пройшовши довгий і складний шлях (а цей процес триває безупинно), ми прибиваємось до праджерела, яке я прагну назвати Богом, і якщо турбуватимемось про те, щоб дорога до бога залишалась відкритою і не була забарикадована, тоді ми постійно біля цього джерела відроджуємось, і нема підстав боятися, що втрачаємо надто багато енергії.

Етте Гіллесум (Юзеф Августин Світ наших почуттів)

Дрібні клопоти про майбутнє, які пожирають найбільші творчі сили людини, треба виводити, як бліх. Ми приймаємо в думках рішення, щодо майбутнього, а все складається зовсім по іншому. Кожен день має досить власних турбот. Ми мусимо робити, те, що необхідно зробити, а поза тим не даймо опанувати себе масі дрібних страхів, хвилювань і так само частим моментам недовіри до Бога. (…) Що більше тиші люди знаходитимуть в собі, то спокійніше буде цей шалений світ. Юзеф Августин (Світ наших почуттів)