Видимою і невидимою анатомією галицької історії ХХ сторіччя є залізниця: колії, поїзди, станції, перевезення і переїзди.
Цивілізаційному та побутовому виявам цього феномену брати Прохаськи, культуролог та літератор, присвятили свої есе.
З того часу нас - окрім переказів і замилувань - залишилося в найкращому разі ще кілька станційних і двірцевих споруд. Випадково чи ні, але їхню красу досі ніхто не перевершив. Те, що не можна перевершити, слід принаймні оберігати. Що не можна зберегти, хай живе принаймні як зображення і текст.