Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений

Я знала, що книги з психології - «не мой конёк», проте ця книга була на слуху декілька років. Я от собі подумала, що треба нарешті й мені побачити, що в ній такого.
⠀
То чому не склалось?
⠀
Насамперед, я не змогла нічого розгледіть, бо майже нічого не зрозуміла. Занадто складна мова, подача інформації. Я не психолог. І всі ті дефініції для мене були надскладними, у речення вони не в‘язались, а що вже говорити про весь текст загалом:seenoevil:.
⠀
Ігри в Еріка Берна - це певні сценарії, які можуть бути реалізовані під час комунікації між людьми. Вони допомагають розібратись у вчинках та діях людей, зрозуміти розвиток перспективного спілкування. Мені здається, що моделі ігор, згадані автором, не зовсім відповідають нашому менталітету. Декілька б підійшло. Проте не більше. Факт лишається фактом.

Цю книгу видатного психотерапевта Еріка Берна я прочитав до кінця лише з третього разу. Тут не йдеться про легеньку психологію на рівні дописів у Фейсбуці, це закінчена праця, яку треба читати вдумливо та уважно.

Книга написана науковою мовою і абсолютно не адаптована для миттєвого сприйняття пересічним читачем. Якщо ви вирішите її прочитати, то будьте готові до того, що потрібно буде багато термінів розшифровувати в словнику та тримати біля себе записник, щоб уловлювати суть.

Автор розвиває ідею, що наша поведінка в різних ситуаціях являє собою певні ігри, в які люди «грають» підсвідомо щодня. Він присвоює кожній грі свою назву, дійових осіб і суть. В деяких іграх можна впізнати себе, рідних, друзів або знайомих. Ігри поділяються на декілька категорій: життєві, подружні, командні, сексуальні, ігри під час психотерапії, ігри нижчого світу та «гарні» ігри.

Не зважаючи на велику кількість теорії і маленьку частину прикладного матеріалу, я виокремив такі думки:

️Кожна людина має три внутрішні стани: батько, дитина та дорослий. На практиці це виглядає так, що на різні подразники ми реагуємо таким чином, як відреагували б наші батьки (в ситуаціях пов'язаних з навчанням, вихованням, турботою), або так, як ми вчинили б в дитинстві (імпульсивні вчинки). Ну і звичайно як доросла людина, що є «золотою» серединою двох станів і полягає в тому, що ми приймаємо свідомі рішення на основі отриманої і проаналізованої інформації .

️Багато людей використовують власні схеми поведінки задля того, щоб маніпулювати іншими і досягати своїх цілей. Достатньо один раз проаналізувати їх, спробувати подивитися на звичні ситуації під іншим кутом і все зміниться.

️Найголовніше - це завжди бути собою і не грати в ігри ні з іншими, ні з самим собою.

Якщо ви хочете більше дізнатися про міжособистісні конфлікти, вплив закладених в дитинстві установок на доросле життя і розпізнавати різні подразники, то книга вам однозначно сподобається️

Ще більше оглядів на книги українською https://t.me/ka1dzen

Когда я начала читать эту книгу, я была вся в предвкушении чего-то гениального. Автор и вправду хорошо начинает и кажется, что сейчас всю твою повседневную жизни разложит по полочкам....но нет. В книге в основном описаны игры, в которые играют немного "поехавшие" люди и об этом автор говорит В КОНЦЕ книги, не в начале! В начале он четко дает понять, что все эти игры, развлечения и прочее - то, чем занимаются люди ежедневно. Стоило уточнить, какие люди:) Так что для себя ничего, кроме игры про алкоголизм и ещё пары мелочей я не нашла. Еле дочитала. Сейчас решила дать ещё один шанс другой его книге, "Люди, которые играют в игры", посмотрим, как пойдёт.