
Самотній мандрівник простує по самотній дорозі: романізовані біографії
Віктор Домонтович
4,1
(7)
Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Ваша оценка
Ваша оценка
Якщо ви цікавитесь життям Ван Ґоґа, я раджу вам обов'язково це читати. Якщо вам не цікава постать цього художника, все одно раджу почитати -- після Домонтовича вам важко буде не зацікавитись.
Я тепер точно зрозуміла, що Домонтовича люблю. Прекрасний письменник, який дуже добре володіє словом, наче магічною паличкою. Він зміг лаконічно і цікаво повністю описати життя Ван Ґоґа. Я відчуала той смуток, печаль і безвихідь в житті письменника. Автор дуже добре передав його страждання.
Хочу ще! Хочу прочитати інші біографії, бо то просто насолода -- дізнаватись про життя людей від Домонтовича.

Віктор Домонтович
4,1
(7)

Оповідання "Спрага музики" наповнене теплом і ніжністю, про зародження високого і приреченого на страждання почуття.
Про жінку-піаністку, яка, прочитавши чудесну книгу, закохується в поета. Вона пише йому листи. Він, Райнер Марія Рільке, палає, його душа прагне музики. Він закохався у піаністку.
⠀
⠀
Романізована біографія "Самотній мандрівник простує по самотній дорозі" про людину з неможливим характером, мета і мрія якої - мистецтво повинно бути соціальним.
Вінсент Ван Ґоґ. Це такий тип генія, який, не маючи таланту, пройшов через негаразди, поразки, невизнання суспільством, жертовність до свого покликання. Його життя - накопичення катастроф, що йдуть одна за одною. Кожен наступний крок - балансування на краю прірви.
⠀
⠀
Домонтович показав усю емоційну глибину мук Вінсента, в геніальність якого вірив брат Тео, підмога якого рятувала митця у скрутні часи. Взаємини з Полем Ґоґеном, егоїстичного сноба, який ішов до мистецтва через самоствердження, Вінсент же через самозречення.
⠀
⠀
Божевілля генія спрогресувало завдяки алкоголю у сполученні з хронічним недоживленням, уперта, понад людські сили праця, палкі дискусії з Ґоґеном. Внутрішній надрив - відріхання вуха, яке Ван Ґоґ передає повії Ґабі як різдвяний дарунок.
⠀
⠀
Домонтовича хочеться читати і перечитувати. Його розмова до читача через персонажів розцінити однозначно не завжди можна, але цим він і захоплює, не відпускає.

Віктор Домонтович
4,1
(7)

Житійна легенда виразно фіксує зародок конфлікту, колізію між батьком-крамарем, що дбає про гроші, і юнаком, сповненим самозречення, між ідеалом власності і суцільною відданістю Богові.

Ідеальною постаттю людини Середньовіччя був святий чернець. Аскет. Людина, що зреклась земного задля небесного й тимчасового задля вічного.

Усе було ясно, чисто й свято в цьому мовчанні і в усіх їхніх розмовах. Вони забули про час. Світ народився лише сьогодні. Вони проходили крізь нього, сповнені подиву, і забуваючи про години, які минали.