Рецензия на книгу

• 

  yusjanja16 мая 2019 г.

  Оповідання "Спрага музики" наповнене теплом і ніжністю, про зародження високого і приреченого на страждання почуття.
  Про жінку-піаністку, яка, прочитавши чудесну книгу, закохується в поета. Вона пише йому листи. Він, Райнер Марія Рільке, палає, його душа прагне музики. Він закохався у піаністку.
  ⠀

  
  ...мистецтво не повинно бути гарним. Врода — не є те творче завдання, яке стоїть перед мистцем.

  ⠀
  Романізована біографія "Самотній мандрівник простує по самотній дорозі" про людину з неможливим характером, мета і мрія якої - мистецтво повинно бути соціальним.
  Вінсент Ван Ґоґ. Це такий тип генія, який, не маючи таланту, пройшов через негаразди, поразки, невизнання суспільством, жертовність до свого покликання. Його життя - накопичення катастроф, що йдуть одна за одною. Кожен наступний крок - балансування на краю прірви.
  ⠀
  

  
  Самоофірою — ціною великих жертв — здобув він для себе свою геніальність!.. Свою геніальність для себе він вистраждав.

  ⠀
  Домонтович показав усю емоційну глибину мук Вінсента, в геніальність якого вірив брат Тео, підмога якого рятувала митця у скрутні часи. Взаємини з Полем Ґоґеном, егоїстичного сноба, який ішов до мистецтва через самоствердження, Вінсент же через самозречення.
  ⠀
  

  
  Він не шукає легшого, але тягаря, який би він міг покласти на себе. Він завжди прагне того, що веде до труднощів.

  ⠀
  Божевілля генія спрогресувало завдяки алкоголю у сполученні з хронічним недоживленням, уперта, понад людські сили праця, палкі дискусії з Ґоґеном. Внутрішній надрив - відріхання вуха, яке Ван Ґоґ передає повії Ґабі як різдвяний дарунок.
  ⠀
  

  
  Завжди шукати! Ніколи не задовольнятися з досягненого!

  ⠀
  Домонтовича хочеться читати і перечитувати. Його розмова до читача через персонажів розцінити однозначно не завжди можна, але цим він і захоплює, не відпускає.

  Самотній мандрівник простує по самотній дорозі: романізовані біографії

  Віктор Домонтович

  0

  (0)

  3 понравилось

  112