Отголосок: от погибшего деда до умершего

...якраз фізики більше люблять щастя, ніж гуманітарії. Гуманітарії смакують нещастя, межові стани, бо ці стани ніколи не схожі, їх цікаво розглядати під різними кутами. Фізики віддають перевагу щастю. Воно зрозуміле та логічне.

Українці - дивні рослини. Ймовірно, Salix. Більше за все вони мені нагадують вербові гілки. Вони згинаються до землі, гнучкість - їх єдиний захист від ламкості. Гнуться, стеляться, можуть і погладити, й висікти.

На фарбу для радянських стягів не треба витрачатися, можна вмочати полотнища у кров, тут все залито кров'ю. Тому на Україні родюча земля, де родючіші землі, там більше вмерло/вбито/знищено людей...

Ви тут уперше? Тут не варто читати написи, крім того, ви ж не знаєте мови? Тут треба стежити за подіями, людьми та речами. Ніколи не вірте тому, що написано.

Запах та сутність кави - ближче до самотності та індивідуалізму. Чай - родинний, теплий, благодійний, закличний до спілкування. Кава самодостатня, різка та пікантна. Вона для минулого та майбутнього, для спогадів та мрій, чай - для теперішнього.

Страх і цікавість - потужні мотиватори.

Наявність честі дорого коштує тому, хто її утримує, набагато простіше її продати.

Іноді про важливі речі дізнаються трохи згодом. А часто й взагалі не дізнаються. І ще невідомо, що краще.

Моя улюблена гра з тобою, в цілунки та ніжність