Вальдшнепи

"Вальдшнепи" - незавершений роман Хвильового, який просякнутий розчаруванням.

Головний герой- Дмитрій Карамазов - палкий революціонер, що завзято боровся за ідею комунізму.

Він справді жив та горів цією мрією. Так горів, що аж вбивав за це...

А тепер він не знає, що робити далі. Ніби все втілилося і варто радіти, але воно не радіється...

Щоб якось покращити настрій, Дмитрій разом з дружиною та другом приїздить в маленьке містечко на відпочинок.

Та це не допомагає - дружина Дмитрію остогидла, сенс життя втрачено. І навіть нове знайомство з неординарною дівчиною Аглаєю не сильно радує...

Чим це все завершиться, ми, на жаль, не дізнаємося - роман не дописаний, і кінцівка залишається на розсуд та фантазію читачів.

Як по мені, очікувати на щасливий кінець не варто...

Окрім "Вальдшнепів" в збірці представлені й інші повісті та оповідання автора. Вони різні за своєю структурою, героями та подіями, але їх об'єднує тема становлення радянської влади в Україні.

Про це говориться чесно та правдиво.

Мені особливо сподобалася сатирична повість "Іван Іванович" та "Оповідання про Степана Трохимовича".

В першій йдеться про партійного керівника Івана Івановича, який "всіма силами та думками за рівність громадян". Проте це йому не заважає жити в 4-кімнатній квартирі, мати кухарку, няню для дітей та обставляти свої апартаменти чужими "покинутими меблями".

Степан Трохимович повна протилежність попередньому герою - він ніби ж простий коваль, робітник на заводі, а в той же час "середняк" на селі.

Він і за владу, і не зовсім...

І ніби за комуну та партію, та не дуже хоче туди вступати...

Коли ти сам не знаєш чого хочеш - не дивуйся, що події будуть розвиватися без твоєї участі.

Загалом збірка мені сподобалася.

Микола Хвильовий - цікава особистість і прекрасний автор.

Проте до його творів треба підходити усвідомлено, і, на мою думку, у зрілому віці.

чи є пророки в Україні? ми завжди були падкими на когось чи на щось, ми завжди шукаємо пам'ятники та монументи, замість того, щоб розслабитись та жити так, як живеться. не хочу наділяти Хвильового епітетами, але він дійсно крутий. навіть більше ніж крутий. його Вальдшнепи, це його життя. його боротьба, яка прослідковується усюди.. починаючи від Я- Романтики, закінчуючи його самогубством. Хвильовий - це наша душевна драма, драма нашого народу. і я знайшов в його книжці те, що шукав. знайшов традицію, українську традицію.. читайте... воно того варто