Die Tür zur Zeit

Шановні пане та панове!
Перед вами перший секретний щоденник Улісса Мура, який було знайдено на старовинній віллі Арго.Сам автор зник та залишив багато підказок які помітять лише справжні шукачі пригод.
⠀
А цими шукачами стали нові мешканці вілли Арго.

Звичайна сім'я з Лондона: мама, тато та двоє дітей, поселилися в старій віллі Арго яка розташовувалася на скелі, звідки відкривається чудовий краєвид на море.
Про віллу ходила багато "легенд" у місті.
Попередній власник ніколи не виходив з дому, а після смерті коханої дружини, через деякий час також помер.
Чи можливо зник?
Ніхто цього достеменно не знає. Майже ніхто.
Лиш одна людина - старий садівник, знає набагато більше, ніж може здаватися на перший погляд.
Одного дня батьки Джулії та Джейсона поїхали по справах на 2 дні залишивши їх самих в домі.
Джулія та Джейсон - близнюки.
Крім того факту, що вони належали до різної статі, Джейсон та Джулія були схожі як дві краплі води: таке ж саме світле волосся, такі ж очі та однакові ямочки на щоках.Правда, Джулія була трохи вищою і трохи більшою від Джейсона, наче вона поспішала стати дорослішою.

Джейсон - як персонаж мені дуже подобається.
Він мрійливий, веселий, допитливий і в певній мірі дивний.Чого не скажеш про його сестру
.Протягом книжки Джілія викликала в мене неоднозначні емоції.Від бажання її скинути з скелі за свою поведінку, до бажання обняти чи похвалити.
В школі вони познайомилися з хлопцем на ім'я Рік.
Рік Беннер досить цікавий персонаж,із цікавим характером та історією.Наші герої запросили Ріка до себе.З деяких причин він залишився в них на ночівлю і почалися пригодиХоча нічого іншого я і не очікувала.Що ще може статися, коли 3х підлітків залишити самих у будинку, і застерегти не шукати пригод⠀
Правильно!
Вони обов'язково знайдуть пригоди на свою голову,і ці пригоди зовсім не дитячі.
Признаюся чесно, мені було неймовірно цікаво читати про їхні подорожі, таємничими шляхами вілли.

"Улисс Мур" чувствуется как классика детских историй про приключения. Вспоминается Нэнси Дрю, Питер Пэн, а еще в моей голове всплывают какие-то ассоциации с "Таинственным островом" и "Детьми капитана Гранта". Более всего "Улисс Мур" напомнил мне серию "Нина", тоже итальянского автора. Концепции похожи до крайности: группа любопытных, отважных и сообразительных детей, тайна, загадки, пророчества и таинственный кто-то, кто за всем стоит.
На самом деле меня не очень впечатлило. Может, я просто слишком взрослая для таких историй, но все-таки что-то выдающееся я все еще могу разглядеть, понять и восхититься. Здесь прекрасные загадки на смекалку (с ключами крайне понравилось, даже гуглила, как это было в оригинале), интригующая тайна и увлекательное повествование. Никакой лишней нагрузки на мозг, никаких подтекстов и любовных переживаний, только приключения, только хардкор. Такое приключение ради приключения.