Купальниця

У напіввимерлому військовому містечку жили собі брат Роберт і сестра Кароліна. Ворожка напророкувала, що хтось із них стане щасливим, а хтось - знаменитим. Усі чомусь були переконані, що дівчині дістане від життя і звичайнісінького жіночого щастя. тож Роберт першим подався підкорювати столицю. Кароліні ж, яка теж не всиділа вдома, доведеться запакувати не один подарунок у київському супермаркеті, перш ніж розпакує свій - від долі...

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,0

72 оценки

5
33%
4
40%
3
22%
2
4%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 81Хотят прочитать 33

Рецензии

sireniti25 сентября 2023 г.
Життя сильніше за правила. Воно їх шліфує
Знайомтесь, Кароліна. Проста сільська дівчина, яка ненавидить своє селище і мріє про місто.
Якщо сильно бажати, то мрії зазвичай здійснюються. І ось Кароліна вже киянка, добре що брат давно живе тут, отже, є де жити, та й робота, якою б креативною і самостійною не була б дівчина, знайшлася таки з допомогою Роберта.
По законам жанру (якого-якого, любовного, напевне), Кароліна не вишукана красуня, але дуже западає в очі. У неї пишне волосся, не користується косметикою, не начитана, але якимось чином їй вдається зачаровувати всіх навколо. Від маленьких племінниць до друга сімʼї.
Ну а друга сімʼї настільки, що він так втратив голову, що повністю поміняв своє життя.
Ну не знаю, після того як Кароліна зблизилась з Олегом, покинувши свого хлопця (та то таке, вона йому нічим не зобовʼязана), і таємно зʼїхавши від брата (отут я би серйозно задумалась про етичні навики дівчини), моє ставлення до неї змінилося.
Склалося враження, що їй наплювати на почуття близьких людей, головне своє щастя, адже будь-що вона має бути щасливою, саме так її матері напророкувала ворожка: В тебе буде двоє дітей, одна дитина стане знаменитою, інша - щасливою.
Пророцтво то справдилося, але так, як ніхто і не думав.
Ну… не знаю. Я була налаштована на геть інше. А тут якась мильна казочка, солодка-солодка, аж до приторності. На двісті з хвостиком сторінок авторка описує долю сільської дівчини в селі, її пристосування до міста, пошуки роботи, особисте життя, те, яка вона фотогенічна, і як її любить камера, ну тобто різне таке, побутове. А потім бац - і пройшло багато років. І ось вона вже зріла жінка, знаменитість. А що ж між цим? Адже це саме цікаве.
Чесно, я не розумію для чого пишуться такі книги. Просто ще один плюсик в ~~карму~~ колекцію автора?
KillWish
З/14
Перевод.
Знакомьтесь, Каролина. Простая сельская девушка, она ненавидит свой посёлок и мечтает о городе.
Если сильно желать, то мечты обычно сбываются. И вот Каролина уже киевлянка, благо брат давно живет здесь, значит, есть где жить, да и работа, какой бы креативной и самостоятельной не была девушка, нашлась таки с помощью Роберта.
По законам жанра (какого-какого, любовного, наверное), Каролина не изысканная красавица, но очень бросается в глаза. У нее пышные волосы, не пользуется косметикой, не начитана, но каким-то образом ей удается очаровывать всех вокруг. От маленьких племянниц до друга семьи.
Ну а друга семьи она привлекла настолько, что он потерял голову, и полностью поменял свою жизнь.
Ну не знаю, после того как Каролина сблизилась с Олегом, бросив своего парня (да тут не страшно, она ему ничем не обязана), и тайно съехав от брата (тут я бы серьезно задумалась об этических навыках девушки), мое отношение к ней изменилось.
Создалось впечатление, что ей наплевать на чувства близких людей, главное свое счастье, ведь она должна быть счастливой любой ценой, именно так её матери напророчила ворожея: У тебя будет двое детей, один ребенок, станет знаменитым, другая - счастливым. Пророчество то исполнилось, но так, как никто и не думал.
Ну… не знаю. Я была настроена на другое. А здесь какая-то мильная сказочка, сладкая-пресладкая, почти приторная. На двухсот с хвостиком страниц автор описывает судьбу девушки в селе, её выживание в городе, поиски работы, личная жизнь, то, как она фотогенична, и как её любит камера, ну то есть разное такое, бытовое. А затем бац - и прошло много лет. И вот она уже зрелая женщина, знаменитость. А что же было в промежутке этого времени? Это ведь самое интересное.
Честно, я не понимаю для чего пишутся такие книги. Просто еще один плюсик в ~~карму~~
... коллекцию автора?
Читать далее
44
255
LeRoRiYa12 августа 2013 г.
Після прочитання роману "Бора" цього ж автора, я з нетерпінням чекала виходу наступної книжки. І не розчарувалася. Галина Вдовиченко вміє причаровувати простенькими сюжетами, написаними неймовірно красивою мовою. Така собі життєва казка. Саме те, що треба тоді, коли власному життю не дуже вистачає барв.
15
208
Tanya_Ua11 мая 2015 г.
Історія схожа на казку, або невеличкий серіал з хеппі-ендом.
Народившись на початку 90-х років 20 століття в мертвому містечку Висіч, Кароліна вирішила для себе, що не залишиться тут і поїде до брата Роберта в Київ.
Колись ворожка сказала матері Роберта та Кароліни, що один з її дітей буде щасливим, інший - знаменитим. Кароліна буде впевнена, що саме вона буде щасливою, адже брат зробив кар'єру, одружився з коханою жінкою, в них тепер чудова сім'я, отоже залишається і далі робити нові звершення та стати знаменитим на всю країну юристом.
А ось Кароліна, 17-річна дівчина, їде до столиці України сповнена натхнення, ідей, переконань.
Якби ж вона знала, скільки часу знадобиться їй, аби відчути себе потрібною, знаменитою. Вона втрачатиме і примножуватиме, розчаровуватиметься в чоловіках та знаходитиме інше коханна. Чи буде вона щаслива? Навіть не знаю. А ось знаменитою, так.
Читать далее
7
222

Все рецензии

Цитаты

LeRoRiYa19 января 2014 г.
Життя сильніше за правила. Воно їх шліфує.
5
224
Kipr16 января 2014 г.
"Але правда полягала в тому, що вона не хотіла позбутися цієї залежності, бо якби захотіла - поставила б крапку".
3
85
Kipr16 января 2014 г.
"Мабуть, депрессія, в існування якої так важко вірилось ще кілька місяців тому, виглядає саме так - коли лежиш, прокинувшись, і не хочеш вставати. Так би наплнула подушку на голову - і щоб ніхто не рухав, не озивався до тебе".
2
86