Зворотний бік світла

Кохання - воно не тільки дарує крила, щастя, радість, насолоду, воно вміє й терзати, особливо коли це кохання між однаково рівними та однаково сильними.

"...Те, що дається нам і ми про нього думаємо як про тягар, ніколи не баває заважким, тому що отримуємо завши стільки, скільки в силі підняти".

Її знання - це її покара, не лише гордість, бо забагато знати - означає стати Богом, вершителем доль чужих. А це непросто. Бо так легко з Бога перетворитися на тирана.

Ще не знала, що непримиренними можуть бути й ті, хто по-справжньому кохає, випалюючи і водночас наповнюючи одне одного.

Батько його попераджав, жінка годиться тільки для ліжка, а коли їй дозволити керувати долями та світами, вона стає навіженою, зухвалою, впертою та свавільною.

На тому острові нічого ж цінного немає - хіба що якась мільйонна шопта смертних ідіотів, які й так помруть рано чи пізно, виконуючи типу велику місію.

Та чи можуть закохатися ті, хто й так одне одного кохає?

Придбане чи зроблене своїми руками, з любов'ю, не для себе, а для рідних, коханих - це воно робить річ не просто горнятком чи склянкою, то все - коловрай. Коловрай - то захист, справжній обереговий захист з чар, замовлянь та заклинань, з добрих знаків та інколи, таке буває лишень у тих місцях, де панує справжня любов, без всяких там чар чи замовлянь люди створююють самі, своєю внутрішньою енергією той коловрай.

Думка, Мальво, нематеріалізована дія, слова - матеріалізований посил, тому дуже обережно слід поводитися з ними.

Справжньому чоловіку не потрібне Кохання. Йому личать справедливість і сила.