Добрі пісні про поганих дівчат

пісок і літо дощі та райдуги
цілунки легко стають укусами
наскрізний струм у потоках патоки...
твоя порядність така спокуслива

не я ловлю тополині пестощі
не я життя вимірюю курсами

(чиїсь конспекти і зайві ревнощі)

твоя порядність така спокуслива

твоя відсутність така заплутана
твої приходи такі наповнені
ти недочута ти переслухана
ти божевільна ти некерована

усе твоє — що я мушу вивчити
усе твоє — що я хочу відати
титититититититититити
тититититититити — ти

(а раптом щось би тобі не личило —
то наведи вже курсив і видали)

твої симптоми твої діагнози
fаshion tv і серце Ісусове...
температура
високі градуси —
твоя порядність така спокуслива

нічна теорія східні практики
вино з гурзуфу вітер з атлантики
так дивно бути з тобою поряд
коли свобода — найвищий поверх...

ти відчиняєш
прозорі двері
ти розчиняєшся
в атмосфері —

ти божевільна ти некерована
і недочута і переслухана...
твоя відсутність — така заплутана
твоя присутність — така наповнена

розвідні мости відкриті канали
провидіння завжди веде наосліп
я тебе не питав але ти сказала:
ти така ж падлюка як всі дорослі

розповзалося сонце мов код да вінчі
закипала кава у хіросімі
нас попереджали - ви геть не вічні -
переважно щури принагідно свині

і на картах місцевості - білі плями
та в оличчя світло - м"яке хвилясте...

хто закриє очі твої руками
коли серце стрибає до ніг балластом?

але дим без вогню мов нектар для вдиху
та не треба вважати що все так просто
якщо вихід є ми знайдемо виіхд -
ми такі ж падлюки як всі дорослі

ТЕЛЕБАЧЕННЯ

її взяли ведучою на телепрограму про регбі
тому що потрібна була сексуальна білявка
щоб чоловіки які нічого не тямлять у цьому виді спорту
не перемикали канал - заради неї
так би мовити потроху заохочувалися
і поступово розібралися у правилах

на першому ефірі вона говорила мало і не по темі
на другому - шокувала гостей студії дивакуватими питаннями
на третьому – остаточно насмілившись – розказувала як треба грати -
у регбі як у житті казала вона – треба боротися за кожен шматок поля
за кожне «віяло» за кожну футболку з ворожим логотипом

до цього вона вела соціальне ток-шоу
куди її взяли з тією ж метою що і на спортивний проект –
спонсорам потрібні були рейтинги

вона казала: ось тепер я працюю у спорті
але я колись працювала на соціальному ток-шоу
я можу стільки розповісти про чужі проблеми
я така обізнана у житті знедолених
я знаю все про наркозалежність
я прочитала історію хвороби цього світу
але зараз я вся у регбі
по вуха у регбі

і її вуста впускали у себе всесвіт
а усмішка ставала схожою на регбійний м’яч –
такою ж видовженою
і легкою
на перший погляд

у піч — папірці де печатка «затверджено»
що коїться в серці не знає ніхто
я вимкнув систему самозбереження
я їм чебуреки біля метро
повітря на видиху пахне цибулею
яка там любов — перепалений жир!
вальсують краплинки і куля за кулею
у пекло
стікає розпечений мир
і праця і травень — якому до біса ми
і всі наші кеди і ваші пальто…
дівчата часами бувають актрисами —
бувають веселими — сильними — ницими —
кицьками — щирицями
— справжніми крисами —
принцесами — шльондрами
— білими лисими —
прямими — висотами і бісектрисами…
як добре усе —
я хитаюсь — надгризений!
я їм чебуреки біля метро

Екотуризм
ці
дівчата
які добираються стопом на поетичні вечори,
на етнофестивалі - хоча це зрозуміти легше...

я хотів написати про них
але я не знаю хто насправді вони
з якого тіла виліплені їхні сни
і чому зірки дивляться так згори
на перестиглі черешні

втім
уявляю собі чим наповнені ці - заважкі - наплічники:
змінний одяг
книжки для автографів алюмінієвий посуд
власні вірші котрих соромляться вічно
так ніби хтось має право на хоч який-небудь осуд

ось - виходять на трасу
ось - ловлять фуру
і в такий спосіб долають депресію
потім підзаряжають свої недорогі мобільники...

іноді я не впевненний що вони люблять поезію
іноді я сподіваюсь що їх заводять далекобійники