Ваша оценкаЦитаты
red-haired21 августа 2012 г....залишилась сама втома: в очах, губах, руках. Ця втома - більша й сильніша за фізичну. Можливо, саме її ми називаємо старістю.
566- red-haired21 августа 2012 г.
Ситість впливає благотворно - це факт, а надто - закріплена німецьким пшеничним пивом.
423 - red-haired21 августа 2012 г.
Складається враження, що іспанці загалом - схильна до повноти нація. Але їх не запідозриш у комплексах із цього приводу. Особливо вражають молоденькі дівчата. Тілисті й драглисті натягають на себе вузькі речі, джинси із заниженгою талією, над якими нависають пласти тлущі. У нас, 16, 17-річна дівчина з такими параметрами або схудла б, або вмерла б. А ці - нічого, веселі, смішливі. Подивишся на них і починаєш сумніватися, що субтильність - синонім краси.
419 - red-haired21 августа 2012 г.
...не упусти момент, бо рідної крові нема, повір мені, є тільки звичка. Вона породжує любов.
418 
Dasherii22 мая 2020 г.Читать далееЄ одна притча, яку я згадую найчастіше у своєму житті. Її розповіла моя університетська подруга. Було у батька три доньки. Коли їм прийшов час виходити заміж, батько наказав кожній поставити на вогонь накриту покришкою посудину з водою. Чия вода раніше закипить — тій першій віддаватися. Дві старші хотіли заміж і постійно заглядали під покришки, чи не кипить вода, а молодша не хотіла, і її вода забулькала першою. Я завжди ніби ті неро-зумні старші доньки — пританцьовую, підстрибую, заглядаю, виглядаю. А це ж так просто: живи і не підганяй життя, воно і так занадто швидко промайне.
041- Dasherii21 мая 2020 г.
— Якщо тільки маєш найменшу можли-вість — їдь додому та будь зі своєю дитиною, — казала вона. — А ще краще — забирай її сюди.
Тільки не упусти момент, бо рідної крові нема, повір мені, є тільки звичка. Вона породжує любов. Дивися: ми з моєю дочкою — чужі люди.
А що вже казати про синів…030 - Dasherii20 мая 2020 г.Читать далее
Я на мить замислилась над одним гло-бальним життєвим питанням — моєю та чоловіковою комунікабельністю. Мене абсолютно не здивувало, що він не знає, де живуть Чорні, бо я й сама не знала би. Просто ми не дуже ласі до компаній, не заводимо потрібних знайомств, постійно спілкуємося лише одне з одним та ще з кількома симпатичними нам людьми. Я знаю, що таку поведінку часто сприймають за зверхність і зарозумілість, особливо тут: інтелігенти, образовані — що їм до простих роботяг. Насправді ми нічого не маємо проти роботяг, ба навіть захоп-люємося ними в деяких аспектах. Просто ми такі — трохи дикі й, мабуть, все ж таки егоїстичні, бо погоджуємося на контакт тільки коли нам цього хочеться.
024