Ваша оценкаЦитаты
flomaster2223 ноября 2013 г.Наступного ранку на десяту годину до танка не прийшов ніхто. Падав мокрий сніг, і всі дружно вирішили, що в таку погоду вони однак нічого не знімуть, крім, хіба що, хроніки захворювання на ГРВІ.
155- flomaster2223 ноября 2013 г.Читать далее
— Кожен мудак завів собі якийсь блог чи акаунт на фейсбуці й щодня сере там, сере, підтирається, і знову сере. Чортові блазні, сука, потєшніки! Нема кому жопу підняти, задуматися, пошуршать, узнати хоч щось, — нахєра? Звякнув, записав коментарчик, склепав новину, — і можна далі срать собі та іншим на голови... В теплі, сука, в добрі. Їх би власними кишками до стільчиків примотать — хай би спробували посрать смайліками, може, побачили б тоді, що означає ця вільна, сука, журналістика, коли ніхто нікому нічого не винен, і всім по-барабану...
147 - flomaster2223 ноября 2013 г.
Мікробіолог Михайло Васильович написав листа колишній дружині, яка жила в Рівному, і пішов на пошту. На пошті його не чекали, бо такий у світі порядок.
120 - flomaster2223 ноября 2013 г.
— Я не розумію, — пробурмотів Віталій, — а що міліція собі думає? Чого б їм не ловити цих засранців, раз вони на парканах пишуть і людей шугають?
Баба Ніна тільки похитала головою.
— Нема міліції. З'їли нашу міліцію.122 - flomaster2223 ноября 2013 г.
Он минулого місяця до сусіда гамновозка приїжджала — так то було зрєліще!
121 - flomaster2223 ноября 2013 г.
У цьому, до речі, принципова відмінність між мною та Робінзоном Крузо: у мене немає навіть бажання вижити.
118 - flomaster2223 ноября 2013 г.
— Так а хто це? Де? Як мені його впізнати? І навіщо вбивати? Чому я? — запитання проштовхалися таки, добігли до язика майже одночасно. Фізкультура і спорт, я люблю вас (на відміну від кличного відмінка).
118 
IW-GDK25 мая 2013 г.Читать далееОлексiй кинувся навперейми мертвим бiгунам. Нечасто можна побачити людину, яка наздоганяє тих, хто за кимось женеться. Останньою з чотирьох переслiдувачiв була жiнка в самих лише трусах i лiфчику, яка трохи вiдстала; додати швидкостi їй заважали власнi тельбухи, якi волочилися позаду, пропущенi мiж ногами. Олексiю навiть не довелося наздоганяти її - вiн просто наступив на кишку, й мертва красуня политiла у снiг; вона ледве встигла пiдвести голову, як обух сокири разтрощив їй череп; зомбi, що бiгли попереду, зупинилися; зiгнувшись, наче в кожного на плечах був центнер картоплi, вони повернулися до нахаби, який став на завадi їхньому рекорду. "Троє, їх лише троє", - намагався заспокоїти себе вчитель. Мерцi зiрвалися з мiсця, наче спринтери з високого старту, i накинулися на нього одночасно. Олексiй встиг увiгнати сокиру одному з них межи очi. Втiм, ще коли лезо опускалося на облiзлу довбешку, вiн уже зрозумiв, що на цьому битва завершилася: чиїсь зуби вже виривали шмат шкiри з передплiччя, пальцi випустили держака - а з ним i останню надiю на порятунок. Холод i злиз на шиї, рiзкий бiль i беззвучный крик: iз розiрваним горлом важко покликати на допомогу. Двоє мерцiв заходилися шматувати на ньому одяг; третiй, амбал у куфайцi з нашивкою "ОХОРОНА" на рукавi, впився зубами в трахею, сильно шарпонув головою, трiснув хрящ; i тодi, наче щось згадавши, вiн випрямився, засичав; iншi двоє досi роздратовано шматували пухову куртку - пiр`я облiпило їх, вiд чого зомбi стали схожi на гiгантськi й надзвичайно агресивнi снiжинки.
122