Кілер

Всі вони в навушниках. Дивна спроба відгородитися від шуму, створивши собі свій власний.

Я ж не казав, що ти одна-єдина, ти просто сука, яких мало!

Так буває, що все просто й фігово, без зайвих фінтів і прикрас.

Коли відчай і зневіра навколо згущуються в непроглядний туман, саме час податися в море, щоб солонуватий вітер виїв усю темінь з очей

Ніхто не ідеальний. Повірте, існують і дурніші за вас люди! Втіштеся цим!

Бо не можна ж жити у вигаданому світі замість того, щоб жити й насолоджуватися найбільшою Історією - самим життям!

Хочеш випити- випий, не хочеш- змусь себе!

Слова, музика, рев автомобільних моторів, розмови, скрегіт гальм, радіо, крики, - усе це допомагає їм не відчуватися самотніми, чути, що навколо ще хтось є.

Але так вже влаштована людина, що їй щоразу хочеться більшого...

«Хочеш випити – випий, не хочеш – примусь себе!».

Інколи, коли він зранку на роботі (хоч і буває це вкрай рідко), мій друг змушений наливати собі пива до великої кавової кружки, аби ніхто не помітив. Проте, як правило всі й так помічають, бо Толіку вдається то по-богатирськи відригнути після кави, то закусити її чіпсами чи сушеною рибою, або й зовсім вигукнути колезі: «Повтори мені одне велике... каву!». Справді: великій людині – велике пиво.

... і довзолив нарешті покоївці зробити свою справу, розчистити авгієві стайні мого номеру.

Зимові вечори закінчуються швидко, як шоколадні цукерки в коробці. Починається ніч, западає темінь, яка стає ще темнішою на фоні білого снігу. У такі вечори добре сидіти перед вікном біля теплої батареї й читати. Або писати. Чи просто сидіти.

Принципи - це не жінки. Різниця між принципами і жінками проста. Їх, власне, дві, цих різниць. Перша полягає в тому, що коли зраджуєш жінці - це ніби навіть почесно і цим можна похвалитися в якійсь тісній компанії, хоч це й тупо. Зрадою ж принципів пишатися не випадає. Друга з різниць - в тому, що принципи, на відміну від жінок, не народжують тобі дітей при першій же нагоді, тому з ними сяк-так спокійно.

Взагалі, мова закоханих- закрита система, де слова означають то більше, ніж мусіли б, а то й зовсім змінюють значення, витворюючи якусь дивну суміш звуків і смислу.

Люди молодші і зовсім молоді гарячково роззираються навсібіч, часто дивлячись на годинник чи екран мобільного телефону. Більшість із них у навушниках. Століття музики, ні,століття шуму!

Завжди, беручи до рук якусь книгу, я відкриваю її й на першій сторінці вдивляюся в рік і місце видання, уявляю друкарню, в якій вона видрукувана і довгий ланцюг рук, через який ця книжка пройшла, аби нарешті потрапити до мене. В цьому є щось маніакальне, мені теж так здається.

Віра і тільки віра є справжньою вірою,оскільки все інше вірою не є!

Віра для кожного лицаря є наріжним каменем, без неї- нікуди, як і без бухла, тілесної любові і авантюр.

Я ж не казав, що ти одна-єдина, ти посто с*ка, яких мало.