Убийство в Восточном экспрессе

Много чего прекрасного: герметичность, интернациональность, но, в первую очередь, доскональная проработка деталей и, особенно, характеров. Агате Кристи удалось главное: удержать интригу до самого-самого конца, и в пределах одной главы выдать всё то, что рождалось в голове маленького бельгийца-Геркулеса умственного труда. Каноничный герметичный детектив, на котором учились многие, Акунин, например. Переведённые стрелки часов, алхимия с сожжёнными записками, куча ложных следов типа батистового платка и халата определённой расцветки... И очень-очень сложно не спойлерить, потому что это же детектив, как-никак. Да, для меня Агата Кристи это в первую очередь Эркюль Пуаро. Тут всё выдержано в столь прельстивых лично для меня пропорциях, что, несмотря на всю мою неприязнь к англосаксам, я не удержался и поставил высший балл

Романтика потягів, красиві краєвиди, атмосфера довгої поїздки з книгою у руках... Здається, що може трапитись?
Так само думав і Еркюль Пуаро, сідаючи у потяг та сподіваючись провести спокійну ніч, але... все пішло геть не по плану. Експрес застрягає посеред шляху через снігові замети, а в одному з купе знаходять тіло мертвого чоловіка. На детектива чекає купа таємниць, але чи зможе він розгадати їх усі?
.
Скажу одразу, що здогадатися хто вбивця у цій історії - нереально, навіть маючи всі докази та свічення свідків. Я собі виніс тут таку фразу "правда це одночасно і брехня" можливо, це когось наштовхне на роздуми і допоможе дізнатися таємницю.
.
Історія невелика (212 сторінок в електронному форматі) і це скоріше плюс, невеликий об'єм створює більшу динаміку і швидше рухає сюжет. Агата Крісті не дає розлогих описів стін потяга чи як та які сніжинки падали за вікном, тут все чітко і по суті, кожна, підкреслю КОЖНА деталь має значення.
.
Ми як завжди спостерігаємо збоку і ніби є третьою персоною на кожному допиті і кожній вилазці детектива, бачимо все те, що бачить і він, тут навіть є глава де ми можемо побувати у голові героїв.
.
Щодо кінцівки - то це вау, я навіть не знаю як це описати словами. Чого чого, а ТАКОГО я не очікував навіть у найсміливіших здогадах. Кінцівка підкреслює і без того прекрасну історію та зайвий раз доводить, що справедливість завжди переможе, але у чий бік?...