Яка ж розкішна книга! М-м-м... Про деякі моменти - по черзі і потрохи. Мишка, яка полюбляла книжки виключно з огляду на їхні смакові якості - точно не мій ідеал читача. :) Їжачок, що фарбував всі гриби під мухомори, - справжній рятувальник лісу від людської навали восени. Щоправда, є такі люди, котрі й мухомори готувати вміють - таких нічим не візьмеш, затаряться-таки лісопродуктами. Якби не коти й котяча тема, то прудка черепашка сподобалася б мені найбільше - така мрійниця. Змусила мене посміхнутися і пригадати анекдот: "Равлик їде на спині черепахи і все приказує: "Не жени - розіб'ємося"". "Неможливо заблукати, ідучи хтозна-куди" - про мандрівних котів. Ілюстрація до цього вірша, стилізована під стрічки Чарлі Чапліна, варта того, щоб на неї звернути особливу увагу. А "Приблудний віршик" взагалі міг би стати гаслом притулків для тварин і всіх котів-безхатченків:
Мріють вуличні коти: "От у гості би піти! Щоб зраділи нам, котам, І залишили нас там!"
І ще купа різних цікавинок і барвистих картинок. Навіть якщо Вам пішов вже далеко не перший десяток років, ця книга розрадить і поверне в безтурботне дитинство. Моя подяка Роману Скибі та художниці Марині Михайлошиній.
10 понравилось
