Шоколадні вірші про кохання

Іноді шоколаду хочеться, тому що хочеться шоколаду! Ця простенька і мудра фраза кружальцем паперу була обвита навколо ручки чашки з гарячим шоколадом у моїй улюбленій «Львівській майстерні шоколаду». І її цілком можна віднести як до солодощів, так і до кохання, та і взагалі всього, що ви любите. :) А ця книга — це казкове поєднання обох цих п'янких речей. Я б навіть сказала, що це не просто книга, а альбом, щоденник почуттів. Вона раз по раз доводить, що такі вірші можуть бути чимось значно більшим і глибшим, ніж банальне «кохання – зітхання». Емоції тут і сумні, розпачливі та водночас і щасливі, радісні, а все — щирі. Чоловічі та жіночі, легкі метафоричні та відверто прямі. А ще — поезія в прозі, яку я ніжно люблю і аж завмираю, коли зустрічаю. І, звісно ж, оформлення. За нього видавництво слід нагородити окремою медаллю, шоколадною. :) Це і формат, нестандартний, тому приємніший, він навіть створює відчуття чогось особливого, особистого. До того додається папір і шрифт — цілковито складається враження, що читаєш не звичайну тематичну збірку поезій, а найсправжнісінький щоденник. А ілюстрації — це окрема казка. :) Гортаєш сторінки і не знаєш, від чого більше задоволення — від віршів чи від малюнків?) Вони такі теплі, затишні, трішечки наївні, але від того тільки ближчі і приємніші. Дівчатка з яскравими зачісками і сяючими очима, милі хлопчики з крилами, котики, ангелики, лисенятка (чи то білочки?)) і шоколад — і все таке близьке, намальоване з душею. Сама художниця, Надя Каламєєць, говорить про них:

Від того натхнення не хочеться ні спати, ні їсти, бажаєш лише одного — довести картину до кінця. І врешті решт настає момент, коли малюнок ніби оживає.

І правда ж! Книгу просто неможливо випустити з рук. Не можу втриматися, щоб не поділитися хоча б деякими) https://bukvoid.com.ua/images/nadikolom3.jpg"> https://bukvoid.com.ua/images/nadikokam1.jpg"> https://vsiknygy.net.ua/wp-content/uploads/2012/03/1329917612-280x300.jpg"> Навіть я, далеко не посткроссер і не колекціонер, хочу собі ці малюнки в листівках) Почеплю на стіни в офісі — і кожен день у мене буде радісним і шоколадним) Єдине, чого мені в цій книзі не вистачає, то поезій Андрія Любки. А у нього, знаю, про кохання є і достатньо, за що ним колись і зачиталася. А проте це ж тільки напрямок на майбутнє.)

Старий Лев творить дива. Читати і гортати, дивитися і милуватися, грітися, мріяти, любити, пити гарячий шоколад :)

А ви коли-небудь насолоджувалися книгою, як вишуканим десертом?

...Відносно тоненька книжечка нестандартної форми. Ти береш її в руки і вже усміхаєшся. Хочеться погладити її, приголубити. Розгортаєш повільно, як вкривають сплячу дитину. Затишно. Сторінки в пастельних тонах, грайливий шрифт. Чари. Вірші - і справді як шоколад: в асортименті. Тут і екстрачорний з гірчинкою розлуки, і гарячий з червоним перцем пристрасті, і молочний верлібр, і з ягідною начинкою наївності... Ти читаєш і летиш углиб (чи увись?) своєї свідомості. І ти усміхаєшся, адже знав: недарма ти припас плитку (чашку?) свого улюбленого шоколаду. У мене це 78% брют. Чорний, ламається з чітким хрустом. І люблю я так само: без зайвих домішок, з легкою гіркотою, яка лише зайвий раз свідчить про якість, натуральність... Ти пізнаєш себе.

Яка чудова книжка! Відчуваєш себе господарем чарівного фоліанту. А й недарма: якщо ілюстрації шикарні, вірші чудові, а книга відмінної якості, що ж іще відчувати? Лише істинну насолоду гурмана-бібліофіла. Так, зміст - це найважливіше, але якщо оформлення заслуговує овацій, то книга набуває зовсім іншого звучання. Це дарує радість "по повній програмі відчуттів" - твої пальці лагідно торкаються паперу (не знаю як вам, а мені тактильні відчуття дуже важливі, в цьому я і знаходжу безперечну перевагу паперу над електронікою), очі впиваються в різноманіття барв. В мозку вибухає феєрія - ти щасливий...

Буває ж таке: десерти закінчуються, залишається лише обмазана кремом тарілочка. А ця книга не закінчується. Хочеться брати її в руки знову і знову. Вбирати в себе ту солодку фруктозу слів і сахарозу малюнків. Любити. Творити. Кохати...

Что может быть прекраснее любви? Любовь родителей к детям, любовь детей к родителям, любовь брата к сестре, любовь к родственникам, любовь к животным, любовь между мужчиной и женщиной... Здесь - о последней. До встречи с этой книгой я никогда бы не подумала, что на украинском языке можно писать такие стихи. Конечно, человечеству известны великие люди, сделавшие великий вклад в украинскую поэзию, такие как Шевченко, Франко, Леся Украинка... Но время идёт, и читателю хочется рядом с классикой наблюдать на своей книжной полке что-то новое, что-то соответствующее данному дню и данной секунде. Молодые заграничные поэты пишут модные нынче сумбурные произведения, публикуют их в Интернете, записывают песни, издают книги... Думаете, украинские авторы отстали от жизни? Нетушки!

Небольшая книга, кажущаяся бесконечной, поскольку её хочется читать, читать, читать... даже после её прочтения вам, наверняка, захочется окунуться в неё заново. Стихи о том, о чём писали классики, о чём знает всякий и что актуально почти для каждого, стихи о вечном - о любви. Здесь некоторые строчки пропитаны надсадной нежностью, некоторые - глубоким чувством. Здесь собраны произведения нескольких авторов - и мужчин и женщин, - что позволяет прочувствовать (именно прочувствовать!) любовь со всех сторон. Это драма в духе Буало. Это хорошие рифмы, местами - "бродскость", лёгкая эротика.

Оформление в книге шоколадное, под стать стихам. В ней чудесные, я бы даже сказала, детские рисунки, но при всей этой детскости она взрослая. Хочется вызубрить некоторые произведения, а потом холодными зимними вечерами у камина читать их мужчине (или даме) своего сердца.