
Вже дуже давно я не отримувала поштових посилок. І вже тільки за ті емоції, які я пережила, отримавши пакунок, я дуже дякую рідному LiveLib-у! Тільки уявити, що серед багатьох претендентів на книгу вибрали мене! Зазвичай мені не щастить в подібних речах... Чарівно! І сайт відразу якось матеріалізувався, став ще ближчим... Книжка "Антологія самвидаву" атмосферно дуже схожа на Я, "Побєда" і Берлін Скрябіна, її треба читати, відключившись від літературних норм, гострих сюжетів і т.д., цей досить об'ємний збірник - погляди пересічних людей на буденне життя, в ньому багато суржикової і ненормативної лексики - мало літературної мови. Ось така вона, неформатна література samvydav.net . Дуже проста, місцями навіть поверхова. В мене не вийшло прочитати цю книжку швидко. Тому, що в ній різнопланові розповіді знаходяться поряд одна з одною: одна легенька, а інша - філософська, з серйозними думками. Своєрідна карусель, переключатися досить важко. Але досвід цікавий. Книжка видавалася сім років тому, інколи це відчувається: зміни в роздумах, в часі, думки про майбутнє (наше теперішнє), що більшою мірою не збулися, цікаво спостерігати. І багато несподіваних цитат. Мені сподобалось! Хоч я знаю, що, якби не роздачі, навряд читала б подібний збірник, та все одно не жалкую! І навіть рада, що ця книга є в моїй бібліотеці. А ось мій улюблений вірш звідти:
*** Моя душа зосталась без кутка Її прогнали клопоти у шию На вулицю, де пси голодні виють І паморозь колюча на зірках. А що робити? Жити з нею як? Встрявала скрізь, була, немов дитина. Я став нервовим, наче маніак, Не вмів зігнути там, де треба, спину.
У інших душі - хитрі, мовчазні, Ні сповідей не хочуть, ні причастя. Їх люблять гроші, їх цілує щастя, Моя ж душа... Нащо вона мені?
Хоча й без неї, звісно, щось не те, Так, наче б дощ шмагає по обличчю...
Я постарів. Вона ж іще цвіте. Казала - прийде, Якщо я покличу.
Прикольно було б і нам щось таке зробити -"Антология социальной Сети читателей LiveLib: сохраняем знания", вийшло б навіть цікавіше, аніж "Антологія українського самвидаву", на мій погляд.
P.S. samvydav.net за ці сім років, здається, припинив існування.

























