Цитаты из книги 11.22.63

Я даже не был уверен, придумали ли АООС. Я только знал, где я нахожусь: штат Мэн, город Лисбон-Фолс, самый центр округа Андроскоггин [32]. Вопрос заключался в другом: когда я здесь?

— Он скажет: «У меня есть желтая карточка от зеленого фронта, давай сюда бак, так как сегодня двойная цена». Понял? — Понял, — дерьмо все более углубляется.

"Я знаю, в голові в тебе живе твоя мати - у кожного там засіла своя,..."

Если вводишь в уравнение миллион переменных, разумеется, ответ должен измениться.

"Хочете взнати, що найкраще в учительстві? Бачити той момент, коли дитина відкриває в собі той чи інший дар."

— Що збіса з вами не так, мем? — Дозвольте дати вам дві поради, Джордже. Перша: ніколи не називайте техаську жінку «мем», якщо ви приїжджий з північніших країв. Це сприймається як сарказм. Друга порада: ніколи не питайте в будь-якої жінки, що з нею збіса не так. Спробуйте якось делікатніше, скажімо: «Чи цілком гарно ви почуваєтеся?» — То ви цілком гарно почуваєтеся?

— Джордже? У вас такий химерний вираз обличчя. — Це називається розмірковуванням.

Хлопці, як ми, ніколи не мають родин. Вони не мають нікого, кому б до них було небайдуже.

Я відповів йому, що він має право думати, як йому заманеться; таке право має будь-хто, включно з гівнюками.

Тренеру Борману це, звісно, не сподобалося. Тренерам Борманам всього світу завжди таке не подобається.

Обережність — найкраща складова відваги.

Я обов’язково вам напишу. — Мандрівники крізь час часто брешуть.

— Господь дав мені відповідь, але не всю відповідь. Від чого ви його врятували? — Марні. якби Господь хотів, щоби ви знали все, Він би напевне вам все повідав.

Сказав хазяїну, що мені підкотилися деякі гроші після смерті дядька. Мусиш про це пам’ятати, друже: тема багатого дядечка випробувана і правдива. Кожен цьому вірить, бо кожен мріє й собі мати такого.

Випадкові збіги трапляються, але я звик вірити, що насправді так буває вельми рідко. Щось чимсь керує, еге ж? Десь у всесвіті (чи поза ним) цокотить якась величезна машина, крутячи свої незбагненні колеса.

—Ви її дуже кохаєте, правда, містере Фраті? —Як місяць зорі, колего. Як місяць зорі.

—Не проти, якщо я про дещо у вас спитаю? —Аж ніяк. За умови, якщо вас не образить, якщо я не відповім на ваше питання.

Наскільки це можливо, говори по-римському, поки ти в Римі.

Мне так её не доставало, так хотел, чтобы она была рядом, что внутри все болело.

...вышел из спальни в своем единственном костюме. Смешном, из шерстяной материи - сшить такой могли только в России.