Цитаты из книги La chute

В давние времена голландцы устраивали свои катакомбы на чердаках. Что поделаешь, подземелья здесь затопляет.

Я добра тады разумеў, чаму ўсе вялікія казані, прароцтвы і цуды рабіліся на вяршынях. Па-мойму, чалавек не здольны мысліць у склепе ці ў вязніцы (хіба што яна будзе на вежы, адкуль відзён увесь абшар); там не мысляць — там пакрываюцца цвіллю.

Калі паводле прафесіі ці прызвання шмат разважаеш пра людзей, здараецца часам адчуваць пэўную настальгію па прыматах. Ужо ў іх не было прыхаваных думак.

Мы все – исключительные случаи.

Странное дело, устал не оттого, что много говорил, но от одной мысли о том, что мне еще предстоит рассказать.

...там, где я работал, я всем пожимал руки, и даже по два раза на день. Этим простым знаком внимания я, можно сказать, по дешевке завоевывал всеобщую симпатию, необходимую для моего душевного благоденствия.

Как сделать, чтобы все поголовно окунулись в воду, а ты бы имел право сохнуть на солнышке? Не подняться ли на кафедру проповедника... и не проклясть ли человечество?

В общем, чтобы жить счастливо, мне надо было, чтобы мои избранницы совсем не жили. Они должны были получать частицу жизни лишь время от времени и только по моей милости.

...брехня - це гарні сутінки, які збільшують вартість кожного предмета.

А надто не вірте своїм друзям, коли вони вас просять бути щирими із ними. Вони лише сподіваються на вашу підтримку тих прекрасних уявлень, які вони мають про себе, сподіваються, що ви дасте їм додаткову впевненість, яку вони черпатимуть з вашої обіцянки бути щирим.

...акт кохання - це признання. Найдужче там галасує егоїзм, пишається марнославство, а іноді прокидається справжня великодушність.

...у наших друзях ми любимо тільки недавню смерть, смерть у муках, наші переживання, зрештою, нас самих!

Дружба триває довго, і її важко здобути, та коли вже здобув, її годі позбутися, дружбу доводиться терпіти.

Я тішився своєю власною натурою, і всі ми знаємо, що саме в цьому й полягає щастя, дарма, що інколи, прагнучи навзаєм заспокоїти себе, ми вдаємо, ніби засуджуємо цю насолоду, назвавши її егоїзмом.

Кидаясь в пучину распутья, думаешь только о себе, именно потому и блудят великие нарциссы.

Він просто нудився, як і більшість людей, ото й вигадував собі життя, повне ускладнень і драм. Треба аби щось відбувалося - ось таке пояснення більшості людських конфліктів. Треба, аби що-небудь сталося надзвичайне, хай навіть невільництво без кохання, хай навіть війна або смерть. Отож, хай живуть похорони!

Кому ж і суперечити в цьому світі як не тому, кого ти любиш.