Сонячна галявина

То був найхолодніший зимовий день; коли вони дихали, то з рота в них ішла біла пара, а в пальці рук і ніг їм заходили зашпори.

І було на тих дітях червоне, блакитне й біле вбрання, тож майоріли вони в зеленій траві, як первоцвіти.

— Метіасе, — мовила вона, —школа нічогісінько не допомогла. У моєму житті немає ніяких радощів, і я не хочу доживати до весни.

— напевно, в моєму житті більше не буде ніяких радощів, — сказала плачучи Анна, коли сидала на ослінчика доїти корів.