Лексикон таємних знань

Він вчився у Львівському університеті, брав участь у студентському русі 1989 - 1991 років, працював учителем, барменом, сторожем, радіоведучим. Але головне покликання Тараса Прохаська (нар. 1968 р.) - література й журналістика. Його твори виходили друком не тільки українською, але й польскою, англійською, російською, німецькою мовами, і були відзначені кількома престижними преміями й нагородами. У цій книзі немає чіткого сюжету, жорстокої прив"язки до часу й простору, пафосу й спроб "навчити ж...

Рейтинг LiveLib

3,9

59 оценок

5
42%
4
27%
3
15%
2
12%
1
3%

Ваша оценка

Прочитали 62Хотят прочитать 55

Рецензии

sireniti
8 декабря 2022
...те, що минає, не є минулим, поки пам'ять шкіри і згинів відчуває дотики
Напевне ця книга доволі крута. Напевне тут багато сховано неймовірно цікавих думок і тонких психологічних рішень. Можливо, вона повна мудрості і змісту. Але не для мене. Або, правильніше, сьогодні не для мене.
Сьогодні оці всі філософські премудрості мене не беруть. Я вже і сама кому завгодно можу насипати цілу пригорщу.
Ми досягли дзену, готуючи своїм коханим обіди без світла і газу.
Ми вміємо запалювати такий вогонь в серцях, що від нього палають дупи ворогів.
Зіроньки з неба не дістаємо, ми самі їх доставляємо на небо.
Наші Анни не лежать томно з сигаретами в зубах, напівроздіті і еротичні, вони сексуальні з банкою огірків в руках и з відьмовським поглядом - Не займай!
Ну а кава, сигарети, наркотики і секс давно вже не саме інтригуюче в книжках. Як і питання смерті і сенсу життя.
Перевод.
Наверное, эта книга довольно крутая. Наверное, здесь много скрыто невероятно интересных мыслей и тонких психологических решений. Может быть, она полна мудрости и какого-то очобого содержания. Но не для меня. Или, вернее, сегодня не для меня.
Сегодня эти все философские премудрости меня не берут. Я уже и сама кому угодно могу насыпать целую пригоршню.
Мы достигли дзена, готовя своим любимым обеды без света и газа.
Мы умеем зажигать такой огонь в сердцах, что от него пылают задницы врагов.
Звездочки с неба не достаем, мы сами доставляем их на небо.
Наши Анны не лежат томно с сигаретами в зубах, полураздетые и эротичные, они сексуальны с банкой огурцов в руках и с ведьмовским взглядом - Не трогай!
Ну а кофе, сигареты, наркотики и секс давно уже не самое интригующее в книгах. Как и вопрос смерти и смысла жизни.
Читать далее
36 понравилось
8
314
drunk_flower
9 апреля 2010
Одна из любимых книг. Размеренность и тягучесть языка, простые сюжеты. При прочтении создается ощущение полусна, где все возможно.
9 понравилось
0
156
Kaja
27 ноября 2013
Нудоота...
«Лексикон» потрібно читати у ситуації безваріативності та тотальної безвиході. Коли ти опинився у плацкарті в компанії не надто інтелектуальних/веселих/балакучих супутників, шах/доміно/карт ніхто не прихопив, твій телефон/айфон/смартфон розряжений, а за вікнами мелькає лише степ, що навіть подивитися нема на що. Або коли зимовим вечором вимкнули світло, нема пристроїв на кшталт ноутбуку, а є лише недопалок свічки і вона – збірка «Лексикону таємних знань». Або у Сибіру, в Карпатах, у Тибеті, без благ цивілізації та людей, коли всі думки вже обдумані, мрії вимріяні, а голоси в голові стихли та занудилися. Коли нудьга підступає до горла та душить своїми великими, страшними лапами – треба хапатися за цю книжку.
Тільки тоді, у сутінках, у самотності, можна осягнути всю загадковість цієї незрозумілої прози.
На жаль, ніхто мене не попередив про особливості сприймання, і я, ознайомившись з рецензією у «ШО», завчасно озброїлась горнятком кави. Горнятка було мало, бо на цю нудоту не вистачило б і кількох відер тієї кави, що своєї солодкістю набагато приємніша за в’язку збірку.
Мабуть, каву радили, щоб не заснути. Точно, як же я не здогадалася…
Читать далее
8 понравилось
0
340