Цитаты из книги Агнес Грей

Я уникаю товариства мадам Лобуаре, наскільки те дозволяють закони гостинності, та коли ми все ж таки бесідуємо з нею, то вона чемна і навіть привітна. Але, бережи мене Боже, від такої привітності! Крізь її привітність проглядають колючки. Які вряди-годи добре дошкуляють.

Справжній дружбі має передувати близьке знайомство.

Ті, у кого нема вільної хвилини, рідко скаржаться на самотність.

Жінки - грішні створіння й не заслуговують на те, аби їх обожнювали.

Кожна схильність, як добра, так і погана, змінюється від ужитку, тож якщо ти захочеш викристовувати свої погвані нахили і занедбаєш гарні таланти, то сам будеш винен у всьому. Може, ти ніколи не станеш набожною людиною та все ж таки повинен бути добрим християнином.

З того, кому менше дано, менше і спитають, але зусилля вимагаються від нас усіх.

...любов утрачає свою глибину там, де він починає перебирати із запалом.

Те, що вабить закоханого, часто виявляється найбільшими тортурами для законного чоловіка.

Вийшовши за найкрасивішого, найдосконалішого і зовні найприємнішого чоловіка на світі, ти жахнешся, дізнавшись, що він розпусник або ж просто дурень.

Очі та вуха - то двері до твого серця, тож пильнуй, щоб вони не зрадили тебе. Хай очі твої будуть сліпими до зовнішньої привабливості, вуха - глухими до лестощів та легковажних розмов, бо то - пастки і хитрощі спокусника, аби звабити легковпажних і привести їх до загибелі.

Краса та гроші зазвичай ваблять найгірших чоловіків, тож врода може принести чимало прикрощів дівчині.

Коли цитадель твого серця чесно тримають в облозі, то воно скоряється швидше, ніж того хотілося б, та й усупереч фантазіям про те, якою має бути людина, яку ти покохала б.

Посмішки і сльози у мене дуже схожі: я часто плачу, коли щаслива, і посміхаюся. коли сумна.

Кепські новини поширюються вмить.

Можна зазирнути людині в очі й за одну мить дізнатися про широчінь і глибину її душі, а не витрачати на це все життя, якщо та людина не захотіла відкривати тобі своєї душі або якщо у тебе просто не вистачило глузду її зрозуміти.

Підстави - це зло і віроломство світу.

Ніхто не може бути щасливим у вічній самотності.

Краще я буду захоплюватися вами на відстані, прегарна пані, аніж буду чоловіком у вашому домі.

Но я решила воспользоваться этой минутой, чтобы спросить кое о чем, и — как в дамских постскриптумах — самое важное приберегла напоследок.

Что тут любить? Он же не способен любить меня, да и тебя тоже. Он не понимает ни единого твоего слова, не чувствует ни малейшей благодарности за все то, что ты для него делаешь. Погоди, пока он не научится выражать какую-то привязанность ко мне, и тогда я решу, любить его или нет. Но сейчас это просто крохотный эгоистичный сенсуалист.