Числа Харона

Львів, травень 1929 року. Комісара Едварда Попельського за порушення службової субординації звільняють з поліції. Нарешті в нього з´явився час на розв´язування математичних головоломок і... кохання. Вродлива Рената вмовляє його взятися за ризиковане розслідування, яке віщує суцільні проблеми. Тим часом Львів знову вирує. Жорстокі злочини вражають місто. І лише одна людина здатна зрозуміти, що приховується за таємничим листом від убивці. У «Числах Харона» Попельський отримує шанс змінити власне...

Книга из цикла

Эдвард Попельский

Голова Минотавра

Марек Краевский

4,1

(80)

Еринії

Марек Краєвський

4,3

(55)

Числа Харона

Марек Краєвський

4,4

(25)

Реки Гадеса

Марек Краевский

4,3

(6)

W otchłani mroku

Marek Krajewski

(1)

Władca liczb

Марек Краевский

(1)

Arena szczurów

Марек Краевский

(1)

Рейтинг LiveLib

4,4

25 оценок

5
48%
4
44%
3
8%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 28Хотят прочитать 32

Рецензии

Zhigalow22 января 2013 г.
Перед нами класичний детектив. Яскравий представник нуару.
Сумнівався, читати цей роман чи ні. Так як попередній твір даного автора "Смерть у Бреслау" не справвив на мене сильного враженя.Проте, щось тягнуло до читання данного роману, можливо те що події відбуваються у Львові 1929 року і те що написано як було сказано у стилістиці "чорного роману" тобто нуару.
Мої побоювання виявилисся марними. Добре написаний детектив, переднами постає не звичний пересічному читачеві похмурий Львів, з повіями, кабаками, маніяками та не зовсім позитивним головним героєм. Який любить повій та добряче випити. Котрий підставляє хоч і паскудника, проте не винного увбивстві. Атмосфера міста Лева передана блискуче, львіська говірка, ледь вловимий шарм, покащик з назвами вулиць, так що можна відслідкувати маршути героїв.
Дехто порівнює Краєвського з Акуніним, і той і той пишуть детективи в стилі ретро. Але Акунін у свою чергу намагається показати красу царської Росії, її цікаву сутність, у Краєвського це лише по великому рахунку антураж. Так як перші нуарні романи писалися про Америку 30-х років, де рокові красуні та чоловіки в костюмах і капелюхах провертають пені афери, п'ють віски і безупинно палять. Тому так як, як Марек поляк - він переніс це все у 30 -ті роки в Польщу(не забуваємо, Львів на той час був Польщею).
Найбільше мене порадувала кінцівка, остані п'ять сторінок. Це я люблю в детиктивах -неочікуваність. Коли ти у голос промовляєш -ніфіга собі.
Загалом не жалкую, що прочитав, рекомендую всім хто любить детективи або тому хто хоче поринути у Львів кінця 20-х років рекомендую.
Читать далее
15
243
GraceMime3 сентября 2015 г.
Дуже оригінальна драматична розповідь про пана Едварда Попельського. Сюжет із майстерними поворотами, долі персонажів із непересічними колізіями. Роман цікавий, чудова мова твору і перфектний адаптований переклад (особливо відчувається в місцях, де говорять украінці-галичани), але можливо, прочитаний під трішки "не той" настрій.
Отже, головний герой - колишній комісар поліціі Едвард Попельський - особа суперечлива в багатьох аспектах: з одного боку - харизматичний, високоосвічений інтелектуал, що прагне щасливого сімейного життя і професійного визнання та поваги оточення, з іншого - хитрий, меркантильний, мстивий та зарозумілий тип, що вештається по повіях і брудних шинках, не гребує шантажем та підкупом у досягненні мети. Має необережність закохатись в колишню ученицю-красуню, при тому, що в нього самого явно закохана кузина, що веде іхнє спільне господарство. Інші- Бекерський, Буйко, Байдик - персони теж не обділені інтелектом, але збоченці рідкісного розливу. Мені особливо сподобались описи героів - чіткі, докладні, колоритні - дають можливість уявити людей до найменших дрібниць. Та й жінки досить типажні. От про кого хотілось прочитати більше, так це про судмедексперта і практикуючого лікаря-венеролога Підгірного. А ще прекрасно передана атмосфера Львова кінця 20-х.
Підсумовуючи, достойний зразок сучасноі літератури, відвертий детектив у стилі "нуар", в моєму розумінні, із брутальними, брудними сценами і філософськими математичними роздумами (які я, особа, що з цифрами не дружить, майже не зрозуміла, але враження від роману формули і розрахунки зовсім не зіпсували). А ще вкотре зробила висновок, геніальний розум - швидше прокляття, ніж дар, особливо в поєднанні із жорстоким характером і психологічними проблемами, що тягнуться з глибокого дитинства і поєднуються із хворобливою уявою.
А ще, один із поліціянтів має моє прізвище;)))
Читать далее
9
312