
Чудова книга! Степан Процюк від першої і до останньої сторінки заводить читача у глибинний, трагічний та незбагненний світ талановитого українського письменника. Звичайно, все це не без авторського домислу. Але, подивившись на фото самого Василя Стефаника, справді бачиш людину зі смутними очима, яка надає перевагу тільки "чорному та білому кольорам", любить готично, але завжди вишукано одягатися, проте без перебільшення і манірності; має вроджену харизму, разом з тим простий у спілкуванні і не цурається селянської роботи.
Це людина з родвоєнням, а інколи і розтроєнням власного "Я", яку все життя супроводжувала туга, печаль та страждання... А також символ життя і смерті - троянда.

































