ablvictoriya
11 ноября 2013
Роман «Сталінка» Олеся Ульяненка відображає дійсність «лихих 90-х». Суспільство остаточно втратило будь-яку моральність, а ті, хто ще здатен бути людиною (Лорд-Йона), не можуть знайти собі у ньому місця.
Дивно, що «Сталінка» була написана за багато років до подібних за тематикою «хітів» російського ТВ: «Бригади», «Жмурок» тощо. Однак «Сталінка» - читання не для розваги. Це дуже важкий для сприймання і осмислення твір; я б сказала, занадто концентрований: різка зміна подій, сни-галюцінації, образи-символи, відвертий натуралізм, мінімум діалогів, речення завдовжки у абзац з багаточисельними «крапка с комою»…
Читаєш і відчуваєш себе просто по вуха у лайні. Як добре, що це не моя реальність; як сумно, що для когось це проза життя…
2 понравилось834
