vitac
18 июля 2013
До прози Тані Малярчук не можна ставитися нейтрально. Вона або дратує, бо: «ну що за безлад твориться в голові у цієї Тані!», або змушує розчинятися у кожнім слові і захоплено спостерігати як кольорові скельця-думки викладаються в небачений візерунок. Сокровенна проза…, а може й не проза, а чари мольфара. А може це і не історії, а сни про все на світі, про те що було і що буде. Про те, що болить і що відболіло…тому хто може так відчувати
не потрібні книжки…навіщо читати, коли можеш бачити. Навіщо знати про світ, коли можеш ним бути
14 понравилось217
