Хоч моя рецензія і буде першою на цю книжку, але прислухатися до неї не раджу, вона доволі суб'єктивна. Люблю творчість Тані з першого прочитаного рядка. Наші емоційні настрої знаходяться на одній хвилі, тому я просто поринаю в її твори, в цей іноді незрозумілий або занадто переплутаний потік свідомості. Не знаю як можна описати відчуття, переживання, смуток за чимось не здійсненним, і ти що пішло назавжди. Як можна описати те, що відчуваєш серцем і кожним нервом та аксоном свого тіла. Як можна описати, те що бачив, чого торкався, чогось подібного, що було в твоєму житті. Припускаю, що багатьом ця книга не сподобається, і будуть на мене буркотіти за гарну оцінку та відгук, тому й попереджаю, що я стаю Танею під час читання, і розумію та проживаю кожну зустріч, кожне почуття.
Скажи: мені треба вертатися додому, бо праска включена, чайник кипить, крани відкручені, квартирки повідчинювані, гроші поназичувані, діти не народжені, нерви розхитані, дощ, вітер, Ви… Тш-ш-ш…
8 понравилось
