
Ваша оценкаЦитаты
FaNatka21 апреля 2011 г.* Хіба можна було довірити кохання дню? Людські погляди розірвали б його на шматки лише за один такий день. І згадки б нелишилось. Ні... Любов - не для чужих очей. Любов - то таємниця. Незбагнена примха безросудного серця...
3540
yourelena20 августа 2022 г.Хіба можна було довірити кохання дню? Людські погляди розірвали б його на шматки лише за такий день. І згадки не залишилося б. Ні... Кохання – не для чужих очей. Кохання то таємниця. Незбагненна примха безрозсудного серця. Квітка папороті. Палкі обійми під сонцем не змусять цю квітку розпуститися вночі. Тільки дві зірки, які раптом перестануть світити холодним блакитним вогнем, запалають теплим світлом кохання і впадуть у своє кохання, як у темний, безлюдний ліс, де на них уже чекає квітка папороті. І що його скаржитися на втрату I ленного життя? Кохання краще за життя. І щоб це зрозуміти, потрібно прожити все життя.Читать далее253
yourelena20 августа 2022 г.— Любов — то ж краса.
— Для людей краса — то кров з молоком. А ми з тобою — молоко з кров‘ю.
254
Iry15 апреля 2011 г.-...Щоби його дівки любили. І щоби він любив до нестями.
- Тю ти! Наче у житті важливіших справ нема.
- А що, є? - На чоловіка суворо глянула.
- Звісно, - не розчув підступу. - Роботу собі перспективну знайти, грошей наскладати, у нову хату накупити всього повно, щоби перед людьми не соромно.
- А любов, виходить, для тебе після того мотлоху?
- А що любов... Ну рік-два, а потім люди звикають одне до одного, горе та біда їх докупи зліплять - не розчепити, отак і сунуть по життю до останку.
2483
Iry14 апреля 2011 г.Усе, що буде після стаграм для хоробрості, вчителька знала у деталях: друга - за моряків, третя - за жінок, четверта - за хряка Микитку, потім екскурсія у загородку, де живе хряк Микитка і прямо там знову - за знатного хряка, потім - "Жінко! У нас що, вже й огірки закінчилися?!", потім - "Хто з нами не заспіває - ворожа падлюка! Жінко, неси рушницю!"
2468
Eiren26 ноября 2020 г.Нет… Любовь – не для чужих глаз. Любовь – это тайна. Невероятная прихоть безрассудного сердца. Цветок папоротника. Горячие объятия под солнцем не заставят тот цветок распуститься в ночи. Только – две звезды, что вдруг перестанут светить холодным голубым огнем и упадут в свою любовь, как в темный безлюдный лес, где их уже поджидает цветок папоротника. И что горевать о загубленной жизни? Любовь – лучше жизни. И чтобы это понять, нужно прожить целую жизнь».
1101
aullukah28 февраля 2018 г.Білі дні минали, мов порожні залізничні вагони, дзеленчали, позначаючи, що були, та не лишали по собі ні радості, ні користі, ні зиску.
1374
Ksunjka14 декабря 2016 г."Вибір серця! Прекрасно! Прекрасно! Серце завжди відчуває невидимі інформаційні потоки Всесвіту, які впливають на наше життя!"
1316
