
Ваша оценкаЦитаты
Autumn_Hailey3 августа 2013 г.Макс как-то раз прочитал в одной из отцовских книг, что некоторые детские впечатления сохраняются в альбоме подсознания как фотографии или яркие картины, которые не тускнеют от времени. Сколько бы ни прошло лет, человек возвращается к ним, перебирая в памяти как драгоценности, и помнит о них до конца дней.
5116
Spectra_Vondergeist23 июля 2012 г.Читать далее... жизнь делится в основном на три этапа. На первом никто даже не задумывается, что когда-нибудь постареет, что время идет и с самого дня рождения перед нами открывается путь, конец которого предопределен. Юность проходит, и наступает второй этап, когда человек осознает, сколь хрупка его жизнь. То, что поначалу он принимает за обычное смятение, нарастает в душе, как лавина сомнений, и в этом состоянии неуверенности люди пребывают до конца дней. Наконец на закате жизни начинается, третий этап, когда человек способен принять реальность как есть. Его уделом становится смирение и ожидание.
5101
KaterinaIvanova61015 мая 2023 г.Коли вчасно не віддаєш боргів, треба платити відсотки. Але це не скасовує самого боргу.
432
KaterinaIvanova61015 мая 2023 г.Було б помилкою вважати, що мрії можна здійснити, не давши нічого взамін.
438
KaterinaIvanova61014 мая 2023 г.Розваги - як опій: вони підносять нас над бідністю та болем, щоправда, тільки на якусь мить.
433
Ksandra21 августа 2011 г.Время, дорогой Макс, не существует. Оно — иллюзия, мираж. Даже твой друг Коперник сообразил бы это, но как раз времени ему и не хватило. Забавно, верно?
494
KaterinaIvanova61014 мая 2023 г.Якби всі ми були здатні зрозуміти на самому початку життя те, що видається таким простим, цей світ уникнув би багатьох знегод і нещасть. А проте - і в цьому полягає один із найважливіших парадоксів усесвіту - ця благодать дається нам лише тоді, коли вже запізно.
322
KaterinaIvanova61014 мая 2023 г.Читать далееЖиття людини ділиться здебільшого на три етапи. На першому людина й гадки не має, що колись постаріє, ні що час плине, і від першого свого дня, коли ми народжуємося, ми прямуємо до єдиного кінця. Коли минає перша молодість, починається другий етап: людина вже усвідомлює крихкість власного життя, і те, що попервах є звичайним занепокоєнням, росте в людині, перетворюючись на море сумнівів і непевностей, що супроводять її вже до скону. Нарешті під кінець життя починається третій етап примирення з дійсністю, а відтак покірливого чекання.
325
