Річка Геракліта

“Річка Геракліта” – це міні вибране вже друкованих та нових поезій Ліни Костенко. Цикли природи та людського буття тут зв’язані в єдине ціле, циклічний міфологічний час та лінійний час християнства перетинаються між собою. Вірші-осяяння, вірші-попередження, вірші-реквієми і вірші, де тріумфує неприборкана стихія людських почуттів, створюють цілісну симфонічну “поему” філософського осягнення Часу. Художній коментар до поезій – оригінальні роботи Сергія Якутовича, який “транслює” таємницю буття че...

Рейтинг LiveLib

4,5

41 оценка

5
71%
4
15%
3
15%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 44Хотят прочитать 30

Рецензии

Coffee_limon
29 февраля 2012
Калина міряє коралі
а ти летиш по магістралі
Життя – це божевільне раллі
Питаю в долі
а що далі?
Почему-то когда речь заходит об украинской поэзии, я вспоминаю не Тараса Шевченко или Лесю Украинку, а Лину Костенко. Да, это современный автор, но вот именно ее поэзия ассоциируется у меня с напевностью и мягкостью украинской речи, с ее лиричностью, с Украиной вообще.
Все, що буде, було і що є на землі,
і сто тисяч разів уже бачене й чуте,
сірі вузлики ранку – твої солов’ї,
все це тільки одне нерозгадане чудо.
Знаю склад біосфери, структури кислот,
все, що є у природі, приймаю як даність.
Я, людина двадцятого віку, - і от,
зачудована, бачу лише первозданність!
Данный сборник – вещь уникальная хотя бы потому, что это избранная поэзия Лины Костенко, составленная ее дочерью Оксаной Похлевской.
«Від цих віршів у мене завжди навертаються сльози - пишет Оксана. – Але я також знаю, що ці вірші зупинили мить, зупинили час, залишили наших рідних з нами, по цей бік життя. І до кожної людини, якій нестерпно пережити втрату близьких, дорогами цих віршів повертаються рідні і їй усміхаються».
Сборник действительно получился очень трогательный. Разделен на четыре части, каждая из которой посвящена своей четверти года, украшен иллюстрациями Сергея Якутовича. Никакой политики. Пейзажная лирика, разбавленная философскими размышлениями о жизни, о любви. Сами стихи такие напевные, красивые, некоторые вроде такие простые в звучании, а трогают до глубины. Другие наоборот, утяжелены красивейшими метафорами, аллегориями, образами и ассоциациями и поэтому заставляют видеть мир немного по-другому.
Надходить ніч. Думки у неї хмарні.
Бринить дорога на одній струні.
Нічного міста вафельки янтарні
тихенько тануть десь удалині.
І творять графіку химерну
в польотах бриючих низьких
останні Музи постмодерну –
ворони звалищ приміських.
Чудесный подарок для ценителей. Насколько знаю, есть такой же сборник, но с аудиодиском. Наверное, слышать такую поэзию – еще волшебней. Но и чтение доставляет массу удовольствия. Чтение и рисунки Сергея Якутовича.

Читать далее
20 понравилось
306
LeRoRiYa
16 сентября 2014
Після "Трьохсот поезій" й "Мадонни перересть" - це моя улюблена збірка Костенко.
Чиатала й насолоджувалася. Раджу всім поціновувачам поезії.
9 понравилось
277
dolli_k
10 марта 2017
Екзотика
Якби це було просто щастя,
то це було б просто щастя.
А все, що зверх того, це вже - поезія.
Слухай, милий, ти захищайся!
Я стала дика, я - Полінезія.
Колись Гоген тікав на Таїті,
лишались тут і модерн, і готика.
У цьому черствому скрипучому світі
тільки любити - тепер екзотика.
Я порушила всі табу.
Нарвані квіти мої у Нірвані.
Пасеться обов'язків цілий табун,
а я цілую тебе у вігвамі.
Що з того, що туфлі у мене на шпильках?
Я в джунглях була і насилу вибрела.
Душі предків приходять навшпиньки,
щоб подивитись, кого я вибрала.
Очі у них великі і круглі.
Скелі голі, як Голіафи.
Птиця тюльпан п'є воду із кухля,
птиця бузок п'є воду з карафи.
Оце таке у мене Таїті -
руки твої, золоті ліани.
Аж дивно мені, що ходять на світі
якісь пошляки, немов павіани.
Дві зірки у хату мені влетіло.
Сади стоять буддійськими храмами.
Люблю твоє тіло, смагляве тіло,
тіло твоє, татуйоване шрамами.
Як же я обожнюю поезію Ліни Костенко. Узагалі-то, я не дуже полюбляю читати вірші, але повз неї пройти просто не можу. Вона мене по-справжньому зачіпає. Я готова перечитувати її вірші вічно.
Я насолоджувалася кожною сторінкою цієї книги. Ці поезії давали мені заспокоєння і натхнення.
А ще хотілося б додати, що видання просто чарівне. Неперевершені ілюстрації додають особливого шарму поезіям. Хочеться просто тримати цю книгу в руках. Хоч вона й доволі важка..)

Отримала я ненаписаний лист.
Торкнула той лист, як струну гітарист.
Я чую слова, де ні слова нема.
Я теж, як і ти, від любові німа.
Кохання — це мука. Кохання — це хист.
Кохання — це твій ненаписаний лист.
Читать далее
8 понравилось
437