
Женская грудь
951033
- 499 книг

Ваша оценка
Ваша оценка
Часом, прокинувшись, я ще довго приходжу до тями, намагаючись усвідомити, правда це чи сон. Перебираю події в голові, дивлюсь у календар, пригадую подробиці. І навіть переконавши себе, що усе мені приверзлося, довго не можу заспокоїтися. Сон — це абсолютно інша справжня реальність.
"Сновиди" — книга, повністю зібрана зі снів. Найрізноманітніших: від картинок у кілька речень до новел. Від простеньких описів до п'єс і гостросюжетних оповідей. Один із найстрашніших, як на мене, — у якому авторові безліч разів доводиться вбивати малюків. Він їх душить, а вони вертаються. Він їх з вікна, а вони все одно вертаються. Бррр... А деякі сни, навпаки, світлі й приємні, як от сон з багатьма сонцями. Читаєш — і здається, мов би то ти на узбережжі спостерігаєш заходи зірок. І стає так тепло, м'яко... А інші примушують надовго замислюватися, добудовувати сюжети і лінії — сон про фотографа і його модель. Йшлося про перше в історії тривимірне, об'ємне фото. Воно було заховане у дерев'яному кубі, і дивитися на нього можна було лише через шпаринки зі сторін цього кубу. Проте як не дивися - а видно лише спину моделі. Як так і що із цього вийшло - пропоную прочитати самим — не буду псувати задоволення.
Що ще примітно - це обкладинка. Для неї узято (підозрюю, з немалими труднощами з копірайтом) плакат Рафала Ольбінскі Salome — символізм, підтекст і тому подібні хитрощі про свідоме-підсвідоме.
Отож, читайте і насолоджуйтеся! Я, купивши її на свій страх і ризик (так як дуже недовірливо ставлюся до невідомих мені авторів), переживши цікаву історію з автографами, була приємно здивована. :) А ще саме зараз за вікном падає пухнастий сніг... Зимові сни особливі, під снігопад і хурделиці, з ранковими візерунками на склі.
Теплих снів і приємного читання!

Екскурс по сучасній українській літературі.
Невеличким новорічним подаруночком стала для мене книга «Сновиди» упорядник Тарас Малкович. В цій антології подано сни 80 сучасних українських письменників, хоча сказати так, не можна, оскільки в книзі є виняток - сон Григорія Сковороди, не останньої особистості в українській культурі.
Цікаво, оригінально, мені сподобалось і раджу прочитати. Деякі сни читаються легко, на одному подиху, а деякі мусоляться довго і нудно, але цей факт не руйнує гарне враження від книги.
На мою думку, книга є своєрідним екскурсом по сучасних українських письменниках, бо прочитавши сни різних авторів, можна ознайомитись зі стилем написання кожного з них. Навіть вона мені допомогла визначитись, книжки яких авторів варто почитати, а які підійдуть під категорію "не моє", хоча і чула багато відгуків і порад від друзів. Познайомившись таким чином з письменниками, а 80 особистостей це не мало, можна одразу визначитись з ким хочеться продовжувати знайомство далі, зустрічатись вдома в тиші з чаєм чи на лавочці у парку, чи у кав*ярні, а кого можна сприймати як просто зустріч з незнайомцем на вулиці. Зустрілись, поговорили, провели небагато часу разом і розбіглись, залишаючи можливість колись випадково зустрітись.
Навіть оцінити книгу дуже важко, адже кожен автор залишив в ній щось своє. У одного чудово збережена форма, чудові порівняння та епітети, у іншого - зовсім це відсутнє, але є якісь інші позитивні моменти, що дають його творам якогось шарму.
Думаю, дану книгу повинен прочитати український читач, навіть якщо він не читає сучасну українську літературу, хоча б для того, щоб орієнтуватись в іменах та стилі написання.

Дурацкая книжка. Лично мне понравились только фотографии, к текстам отношения не имеющие.
Эту книжку ни за что нельзя рекомендовать тем, кто совершенно не знаком с украинской литературой, иначе дальше этой книги знакомство и не пойдет. Маститые писатели, а особенно заслуженные, оказываются совершенными занудами; "молодая кровь" эксплуатирует постмодерн, а потому - выигрывает; крутые, вроде Издрика и Винничука - отмахиваются старыми новеллками; Карпа осталась Карпой (получает плюс); Софийка Андрухович - молодец, ее папа - лентяй; не знаю, о ком здесь сказать - даже Жадан чуть не усыпил меня в ванне, а про Сковороду я промолчу, пусть лежит себе (под спелыми листьями).
Понравились две девочки, забыла их имена и не хочу искать, они еще и симпатичные, и не банальные, а вот Забужко - просто политизированный кошмар! (там снами и не пахнет, она, небось, и не спит - а все думает, то о Путине, то о Бараке Обаме, ужас).
Вообще, эта книжка бесполезна по сути. Какая-то отмазка от литературы. Сборник, но непонятно чего. Процентов 90 эдаких "снов" выдумано специально для антологии. Стилем не пахнет, не пахнет вообще ничем. Или, как, знаете, белый глянцевый лист фотобумаги - такая ассоциация. Сюрреализм без сюрреализма.
Скучно.
Tаких снов можно за вечер насочинять штук двести от разных лиц, чего ее было "упорядочивать", антологию эту, а, господин Малкович?

Ви чверть життя вчитеся ще чверть здобуваєте якийсь "ріст" Втомлюєтесь Йдете на пенсію в кращому випадку І здихаєте Нікому не потрібні і жирні
Ви всі смієтесь чуючи це але самі так продовжуєте жити і не думаєте що можна по-іншому...
Христя Венгринюк

Я взагалі люблю, коли тихо. Я навіть люблю, коли інструменти грають тишею.
Христя Венгринюк

...Якщо сон - це довготерміновий гуманітарний тренінг смерті, то ми можемо підходити до обителі Бога кожного разу після засинання, однак через те, що не померли остаточно, лише стоїмо на ганку й чекаємо від нього метафор та янголів?
Олесь Барліг











