Кохання в стилі бароко

До архітектора Валерія Колядевича приходить молода жінка і за гонорар пропонує розгадати кросвард, який залишився після смерті її чоловіка. Колядевич береться за серію небезпечних загадок, у яких розкривається приховане життя міста. Захопившись вродливою незнайомкою, він не знав, що таємниця жінки пов’язана з його смертю. У романі Володимира Даниленка «Кохання в стилі бароко» через містику показується зворотній бік життя, викладаються факти, які доводять, що в біографії кожної людини є таємні м...

Рейтинг LiveLib

4,0

15 оценок

5
47%
4
33%
3
7%
2
7%
1
7%

Ваша оценка

Прочитали 16Хотят прочитать 34

Рецензии

joysana4 декабря 2010 г.
книга, которую нужно оценивать два раза.
первый раз - это историческая составляющая, в которой рассказываются разнообразные интересности о домах Киева. достойно внимания, если это действительно не плод авторской фантазии.
второй раз - язык и "декорации" исторической составляющей. язык здесь типичный для сучукрлитовских книг - демонстративно украинский, при чем используется он для пошлых банальностей типа "вона тряхнула гривою волосся" или "волоока красуня". есть совершенно непонятные диалектные слова, но это уже пусть остается на свести автора. а насчет "декораций" - многое притянуто за уши, не говоря уже о непонятных мотивах и сексе через страницу.
общее впечатление никакое.
Читать далее
3
467

Все рецензии

Цитаты

bibliofilivna28 марта 2017 г.
Жінки виходять заміж за розсудливих, а люблять безрозсудних.
Найбільше мистецтво людини - це проникнення за лаштунки сцени, де прискіпливий спостерігач знаходить механізми і людей, які рухають цією сценою. Освітлена сцена - це тільки видима частина театру людської душі.
Все людське життя - це безконечні помилки.
Будь-яка жінка, з якою живе чоловік, обмежує його свободу. Дружина - це завжди обмеження, тому чоловік, який замолоду думає, що йому дісталась не та жінка або що може знайти кращу, починає розуміти: найкраща і найрозумніша жінка вичерпує свою загадковість, чоловік до неї звикає, у нього з'являються обов'язки, він її починає жаліти... Стосунки між чоловіком і жінкою починаються з голоду, а закінчуються переситом.
...Чоловік шукає у шлюбі вічного свята, а жінка - вічного захисту.
Кохання - це заповнення порожнечі.
Поштовхом до творчості є не присутність, а відсутність чогось.
Порожнеча - це напружена пауза Господа за мить до того, як він вдихне в неї форму.
Біль - це любов, а зрада - межа любові, яку людина хоче випробувати, аби дізнатися, що буде після цього.
Читать далее
0
250
lilianashevchuk28 февраля 2016 г.
У цій країні, де земля народжує стільки геніїв, що не знає, як від них здихатись, де жінки в спальнях скидають одяг красивіше, ніж дерева листя, де найабсурдніша думка стає реальністю, де циніки оголошуються святими, а святим накладають анафеми, де злодії пишуть закони під свої злодійства, де є усе, а для повного щастя у річках не вистачає лише крокодилів, у цій країні Баал-Зебуб почував себе вдома.
0
174
lilianashevchuk28 февраля 2016 г.
Коли кохання стає звичкою, людина розчиняється в домашніх клопотах, роботі, інакше від пристрасті згорить. Так от... кохання, що переросло у звичку, і є любов.
0
153