шкіра стає особливо чутливою від безсоння,
і голос стає особливо глибоким від недоїдання,
коли ти нарешті перестаєш говорити,
коли тебе нарешті починають слухати.

тому що є багато причин триматись за близьких нам людей,
тому що так чи інакше любов - це командна гра,
тому, врешті-решт, що більше за смерть
кожен з нас боїться
опинитися
сам на сам
зі своїм
життям.

я люблю цю країну
навіть без кокаїну.

З-поміж голосів
запам`ятовується той, який ти хочеш забути,
переплетеним із травою волоссям і листям на берегах
каналів, їх добре чути на мостах, коли вода відступає,
лишаючи виловлене взуття потопельників.

Ті, що йдуть за тобою, тебе про це не питаються,
ти сам себе прив'язуєш ніжністю і ворожнечею.

не плач, моє серце, не плач,
не муч душу свою картонну,
ми ще зустрінемось
з того боку кордону.

з того боку життя,
з того боку державної митниці.
ми ще побачимось
де-небудь в районі Вінниці.

я люблю цю країну
навіть без кокаїну,
небо це березневе,
без тебе, серце, без тебе.

кину все, що виніс,
перепродам свій бізнес,
вийду на берег Дунаю,
там і сконаю.

-О боже, що це таке біле? - захоплено питає хлопчик.
-Це сніг, - відповідає мама.
-Це гарячка, - відповідає тато.

Зброя нам дається для того, щоби захищати один одного.
Життя нам дається для того, щоби померти разом.

Лежала на теплому спальнику - оголена, мов дроти,
тиха, наче вода, сонна, ніби артерія.

- Розкажи мені про свою подружку, про цю, нову, з якою ти зараз живеш. Що там зараз між вами?

• Між нами зараз повітря. Я з нею просто живу, так як діти живуть зі своїми страхами.

Твоє серце - це лялька, сплетена руками, які тебе люблять, її кров - темно-зелена, мов чай, котрий ніхто не став пити з пташиним пір`ям, з бісерними візерунками,
це твоя лялька,
яку ти ховаєш у внутрішній кишені,
там де їй і належить бути
все твоє життя.

Лілі Марлен, ти не росла у совку,
ти взагалі не знаєш, що це таке – совок,
але батальйони тягнули цю пісню ламку,
ховаючи в ранцях на застібці і на замку
між порнографічних листівок трепетний мамин рядок.

Курила бельгійський тютюн, міцніший, ніж зазвичай.
Сварилася з поліцейськими – п’яна і грізна.
Брала сухе вино, пила у фаст-фудах чай —
індійський, мов океан, чорний, як власна білизна.

і по кожній великій любові
залишаються порожні
зали очікування

життя тобі дістанеться рівно стільки,
скільки ти зумієш зігріти
власним подихом і долонями

Буде й мені паперова квітка,
змішана кров, таємна форсунка,
в довгому списку поважна примітка,
перша невизначеність у стосунках.

Так ми кохали. І нам - воздасться.

...й гарячі квіти високого тиску
не росли на відкритих ділянках шкіри

я пишу вірші про те, як я люблю
цю жінку і як я вигадую
все нові і нові слова,
лише б їй про це
не сказати.

ніщо її не зупинить
ніхто її не переконає
близько 100 тися слів і словосполучень
і навіть не можна з нею поговорити.