Книга драконів

Казки, що увійшли до книги Едіт Несбіт «Книга Драконів» написані наприкінці позаминулого століття. Та попри сто з гаком років, які відділяють нас від моменту написання, усі казки видаються свіжими і оригінальними, ніби написаними ось щойно для сучасних дітей.

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,4

17 оценок

5
65%
4
18%
3
12%
2
6%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 21Хотят прочитать 25

Рецензии

Аноним12 марта 2012 г.
Звичайно ж, ви знаєте, що дитячі казки насправді не тільки для дітей. І що всілякі пундики і смаколики запросто можуть рости на деревах. І що Північний Полюс — то зовсім не умовне поняття, а величезний Крижаний дракон. І звичайно ж, зовсім немає сенсу мені вам казати, що як у щось із книги дуже повіриш — воно обов'язково оживе.
Здавалося б, очевидні речі, а от читати про них раз по раз приємніше) «Книга Драконів» така мила, світла, навіть наївна, з абсолютною вірою у добро, така істинно казкова, з такими витонченими, тендітними малюнками, що у неї занурюєшся з головою, стаєш знову маленькою дитинкою із сяючими очима і крихітними пальчиками. І як тільки перегортаєш останню сторінку — перевертаєш назад і починаєш розглядати довершену у всіх сенсах обкладинку: лусочки шкіри, золоті кутики з коштовним камінням, масивний замок… Нескінченне задоволення)
Читати дітям, аби сяяли їхні очі. Читати собі, аби стати маленькою дитиною. Читати, коли сумно, читати, коли сонячно. Читати)
А ще всі домашні котики пішли від великих пухнастих і муркотливих драконів. От так :)
Читать далее
16
219
Аноним21 января 2009 г.
Прочитали с детьми.
Хм.
Считаю очень неудачной мешаниной невразумительных образов (дракон не понять какой, принц странный, свинопас еще более нелогичный, принцесса вроде и хороша, но сама про себя говорит: "У меня золотое сердце" - это, гм, как минимум удивляет) , невнятных сюжетных ходов (что там с детьми? - непонятно, линия дракона вообще не додумана), недодуманных морально-нравственных уроков (на которые, бесспорно, автор претендовала).
Однако дети слушали с интересом (правда, думаю, путались в засилии гиппопотамов, черных свинок, странных героев).
Мой вывод: если уж книга попала детям в руки - пусть читают, хуже не будет. Но специально покупать (да еще за 400-500 рублей!) - не-а, не стОит.
Но, говорят, у нее (у автора) есть более удачные вещи?
Читать далее
11
513
Аноним3 ноября 2022 г.
Слушала аудиовариант сначала на английском, потом – на русском. Сразу хочется сказать про перевод – не углублялась, но мне показалось, что перевод уж слишком вольный. Такие детали вдруг открывались, которых я не заметила в английском (у меня он совсем не идеален), что в общем-то возможно. Но всё же склоняюсь к версии, что в переводе много добавлено.
Впрочем, эти тонкости нисколько не помешали русской версии быть такой же увлекательной и интересной, как и английской.
Итак, это небольшая история о том, как в одном городке появился страшный ржавый дракон, который хотел съесть всех жителей этого городка. И как смелый кузнец (а куда ему было деваться, если дракон обнаружился именно в его доме!) хитростью сумел обезопасить и свою семью, и весь городок. Городок, конечно, сказочный, видимо, был на пути всяких сверхъестесственных существ, так как после дракона там объявился злобный великан. И в этой истории с ним справлялись уже дети того самого кузнеца (точнее, сын с подругой).
Суть историй в том, как с помощью ума и сообразительности можно обхитрить и спастись от более сильного, но глупого злодея. Сказки эти очень добрые, в них есть и недобросовестные люди, которых тоже покажут во всей красе и воздадут по заслугам. А дракон – тот вообще окажется родоначальником наших милых, самых любимых… ой, простите, это уже будет спойлер!
В общем, получила удовольствие от истории, заодно потренировала аудирование в английском.
Читать далее
9
325

Все рецензии

Цитаты

Аноним5 июля 2010 г.
Якщо ви син садівника і вирішили одружитися з принцесою, то у вас немає іншого вибору, як учитися в школі найкраще.
4
120
Аноним5 июля 2010 г.
Бачите, навіть коли ви знаєте абсолютно точно, що виконати домашнє завдання просто неможливо, ви все ж можете постаратися, і тоді часом виявиться, що воно - о диво! - таки виконалося.
4
94
Аноним5 июля 2010 г.
Надвечір дракон врешті показав себе. У всій своїй огидній червіні він несподівано налетів на громадський стадіон і з"їв футбольну команду, двох арбітрів, ворота і навіть м"яча. Люди були обурені, вони казали:
-З таким самим успіхом ми могли бути республікою. Стільки років збирали йому на корону, і на тобі!..
А розумні люди кивали головами і вели бесіди про занепад вітчизняного футболу.
3
73