Якщо хочеться, щоб було смачно, смішно та влучно, читайте "Кухню егоїста". Про цю книгу чула багато різного, найчастіше збірка обурювала читачів. Дякую науковому керівникові, який розповів, у чому ж тут справа. Світлана Пиркало пише про нормальний, адекватний, я б навіть сказала розумний егоїзм. Потрібно долати не лише жабу, про яку згадує авторка, але й комплекс меншовартості, неповноцінності. Тобі добре? То пишайся цим. Твій сусід досяг більшого? Нехай це мотивує, а не провокує на заздрість.
Отож, про що ж йдеться у збірці "Кухня егоїста"? Це роздуми про Україну, про культуру та менталітет народу від людини, яка виїхала до Англії. Так, вона має з чим порівнювати, має досить правильні критерії оцінки та робить це дуже саркастично.
Ну і, звичайно, це розмови про кухню, бо інакше збірку можна було б обізвати будь-якою іншою частиною будинку. Смачний домашній майонез, якісна оливкова олія, риба або реберця на грилі, жаб'ячі лапки та чорноморські рапани, влучно приправлені гілочкою розмарину, смакують упродовж усього читання. Є декілька можливих станів, які викликає "Кухня егоїста": страшенний голод, коли буквально ковтаєш слину, спрага, від якої не втекти, пити, до речі, хочеться виключно вино, і прийняття. Так, саме останнє варто зробити усім-усім хейтерам збірки.
Світлана Пиркало "Кухня егоїста" - це однозначно книга зі смачним рецептом #yakaboobingoautumn_4
Отже, рекомендую до прочитання - 5 із 5.