Звірослов

Сучасні жінки стали якісь дивні: зовсім не переймаюится тим, як виглядають. Усі такі потворні. Одна я гарна.

У реальній ситуації людина поводиться інакше, ніж думає, що повелася б.

Світ такий ранково-приємний, що забуваєш межі своєї нікчемності.

Але людина, як правило, хоче більше, ніж може. І це нормально. Людина повинна багато чого хотіти,щоб зробити хоча б щось.

Ніяка ціль не поможе, якщо ти народилася дурою

Тепер буде легше. Я люблю сніг. Люблю зиму. Узимку всі люди стають дітьми.

У парку треба ходити так, ніби в тебе пульс двадцять ударів на рік, думає.

Таємна любов не минає. Не завдає страшного болю. Не приносить розчарувань. Нічого не вимагає взамін, і якщо не хочеш більше любити, якщо втомився або просто хочеш зробити перерву, то можеш просто перестати, і тобі нічого за це не буде.

-Так, -(...),-але я думала, що брови потрібні жінці. І чим густіші, тим краще.

• Де ви таке почули?! Це неправда. Навіщо жінці густі брови?
• Щоб піт з чола не стікав на очі.

У баби дах їде лише по причині одсутствія мужика.

"Життя набуває сенсу, якщо любити когось таємно.
Так думав Ваня.
Таємна любов не минає. Не завдає страшного болю. Не приносить розчарувань. Нічого не вимагає взамін, і якщо не хочеш більше любити, якщо втомився або просто хочеш зробити перерву, то можна просто перестати, і тобі нічого за це не буде."

— Послухай, Капітоліна, правду не завжди треба говорити. Іноді треба бути хитрішою
— Я не хочу бути хитрішою.
— Уяви собі, що це така гра. Люди граються одне з одним у хитрість. Виграє той, про кого найменше знають.

- Я прочитав Флобера і Достоєвського.

• Навіть так? І сподобалося?
• Сподобалося. На черзі Франц Кафка.
• Кафку я дозволяю вам не читати. Боюся, він негативно вплине на ваше відчуття ритму.

Література - це світогляд. Без літератури ви ніхто. Вош дрожащая.

Чоловіки стають безпорадними, коли несподівано в розмові згадуєш їхніх дружин.

- І що я тепер буду робити. (...) Ще надто рано для усього.
Читати не хочеться. Перемикати телевізор теж. Не хочеться дивитися у вікно, бо там занадто мрячно. Нічого не хочеться.

Божевільним деколи корисно для профілактики сказати, що вони божевільні. Вони не вірять, звичайно, але зерно сумніву вже посіяне.

А я плачу і плачу, плачу і плачу.
І більше нічого не кажу, бо треба ще трохи поплакати, щоб навчитися по-справжньому говорити.

Сучасні жінки стали якісь дивні: зовсім не переймаються тим, як виглядають. Усі такі потворні. Одна я гарна.

— Вибач мені, — шепоче Жанка, — я мушу красти в тебе гроші, щоб люди не подумали, ніби я краща, ніж є насправді.