
Ваша оценкаРецензии
Bergelmir14 января 2011Читать далееЧитання, на самому початку, здалось мені складним, але то була лише ілюзія. Насправді ж я отримав невимовне задоволення від продирання крізь думки героїв, їх часом надто природні вчинки, а часом надто фантастичні події на тлі яких розгортається поезія побуту. Спосіб введення читача у декілька стисло пов’язаних між собою сюжетних ліній, нагадує кіно. Хороше кіно.
І все це гарно заправлене андруховичівськими "спеціями" ))) Синонімічні ряди в Андруховича нагадують мені Франсуа Рабле.
Загальне враження - смачно, гарно, весело, естетично.15 понравилось
698
Helena199623 октября 2021Читать далееНе понятно, почему применимо к сюжету в аннотации идет сравнение с бразильским карнавалом. Совсем, что называется, не в кассу. Потому что Андрухович рисует этот карнавал именно таким, каким только может быть веселый и с хитрым прищуром глаз праздник в Чертополе, что находится в Украине и слишком напоминает Львов, а уж своим названием - Чертополь - тоже может сказать немало. А Праздник Воскрешающего Духа, как он звучит в русском переводе, ну какие еще он может вызвать ассоциации, когда, глядя даже пока не на сюжет, а на описание того, с чего все начинается, да еще и имя одного из четверки друзей-поэтов, прозванного Хомой, изначально мне напомнило Гоголя, и это оказалось не просто так.
У каждого из четверки окажутся свои приключения, у кого-то рассказ родичей о прошлом этих мест навеял то, что видилось герою, кто-то из них четко в соответствии со своей натурой ударился в самую гульбу, что бы это ни значило... Одному же из друзей открылись тайны старого замка, в котором милый старичок-швейцарец, вернувшийся на праздник к своим родным пенатам и встретившийся им в самом начале, сыграет свою роль. К чему могут привести такие метаморфозы, случившиеся с гостями и обитателями замка, мы хорошо можем представить, но все хорошо, что хорошо заканчивается.
Но самой чудной из всех картин, которую для каждого нарисовал неутомимый Андрухович, оказалась финальная. Своими неожиданными поворотами, да и в целом тем декадансом, который, как слон в посудную лавку, обвалился нежданно одной таинственной ночью на головы спящих и пытающихся отойти от дневных выкинутых ими фортелей.
UPD. Так все и казалось. Но потом я прочла еще и небольшое послесловие автора, оно есть в сборнике Юрій Андрухович - Рекреації (сборник) и написано им почти через 10 лет после этих событий, и как-то все оказалось не столь очевидным, что мнилось мне. В общем-то, послесловие посвящено судьбам героев и одна из судеб поэтов особенно горька. Я б сказала, что для всякого таланта и тонко чувствующего человека существует определенный риск, и его жизнь может покатиться. Но и вообще хочется воскликнуть, как кто-то из классиков: "О времена, о нравы!" А прочитав статью, посвященную роману, становится по-настоящему горько. Поэтому останусь я все же на волне своих впечатлений.
14 понравилось
229
FatherBrown26 июня 2019Читать далееВау!
І треба було отак довго бігати від творчості Андруховича, при цьому читаючи подібні твори у інших письменників?...
Роман п'янко-божевільно-неймовірно "смачний". Події усього лише однієї ночі так яскраво відображають ціле, напевно, десятиріччя української історії - другу половину нестабільних 80-х та першу половину палких 90-х. Певно, для багатьох людей покоління 60-х років творчість шановного Андруховича є близькою (якщо вони, звісно, з нею знайомі), адже на цих 100 сторінках все - і надія, і розчарування, і кохання, і ненависть, і радість, і розпач... Але головне - БАЖАННЯ ЖИТИ. На плечі цілого покоління 20-30-річних людей випав тягар побудови нової країни, що мала б постати на уламках імперії. Ці самі уламки не дають нормально жити і розвиватися, мов пута, які не вдалось повністю розірвати. Але молодики намагаються. І колись це обов'язково вийде.
Всеохоплючий, неймовірний роман, гімн - символ епохи, від якого перехоплює подих!
Дайте ще!13 понравилось
1,2K
Alevtina_Varava5 февраля 2013Творец небесный!
Какая же грязная, мерзка вся эта "украинская литература современности"! Оно, это произведение, само по себе было бы приземленным, отталкивающим - а написанное при этом на суржике (я не назову это украинским, тут были страшные рои руссизмов!) - становится смешным, глупым.
Нас заставляли в Университете ЭТО читать.
13 понравилось
753
zadnipriana13 апреля 2016Тяжко, мабуть, зрозуміти цей роман без теоретичної підготовки. Мені треба було прослухати лекцію, прочитати деяку теорію, а тоді вже зрозуміти, чому ж цей роман такий дивний і для чого все це? Суцільна карнавальність, деякий стьоб, самоцитування, атмосфера "розіграшу" після прочитання лишає тільки одне враження: нас розіграли. Я розумію, що це спроба створення постмодерного зразка, і, можливо, навіть вдала. Але така література явно не для мене.
6 понравилось
757
DominikLoveReading13 декабря 2014Читать далееЯ уже давно хотела прочитать современную украинскую литературу, все просила посоветовать мне что-то у своей одногруппницы, так как она этим увлекается. Но вот, тема на семинар выпала именно современная проза и пришлось читать один из самых знаменитых романов - "Рекреації".
Сказать, что я немножко в шоке, это ничего не сказать. Что я ожидала? Не знаю. Что я получила? Не знаю. Я получила очень интригующее и интересное начало и совершенно "обкуренный" конец. Но я не буду говорить,что это плохая книга. Нет, книга хорошая, но нужно разобраться, что именно хотел донести нам автор.
Итак, перед нами несколько поэтов, которые едут в несуществующий город Чортополь на великий Карнавал. Едут они, чтобы хорошо провести время и увидится друг с другом. У каждого поэта есть свои тараканы в голове, свои жизненные проблемы. Эти тараканы и вылазят наружу в эту ночь, каждый персонаж попадает в переломный момент, который решает его всю дальнейшую судьбу.
Мне очень понравился образ поэтов, который создал автор. Группа поэтов : образованные люди, будущее страны всего лишь жалкие пьяницы и кабели. Поэты, которых уважают и любят, но не знают, что они там пишут, это ведь не главное, главное то, что они - поэты. Их все знают и их все любят. И они любят, когда их любят. Они чувствуют себя нужными людям, нужными хоть кому-то. Но каждый из них понимает, что это всего лишь марскарад, ведь в середине кричит вот-то одинокое "я"По моему мнению, Мартофляк один из самых сложных персонажей : вот он сидит среди молодежи, рассказывает им как жить, а сам идет к 38 летней шлюхе сам не зная зачем. А ведь именно поэтому он теряет Марту, ту Марту, которая оставила дома детей только ради того, чтобы "бедный" Мартофлчк не нажрался как скотина на празднике. Мартофляк приходит в отель и видит, что все - он потерял Марту, она уже не та, она наконец-то сделала свой выбор, сделала хоть что-то сама.
С остальными персонажами тоже происходят странные вещи, кстати видно, что на автора в свое время повлиял Булгаков (иностранец Попель выступает в роли своеобразного Мефистофеля~Воланда).Ну и заканчивается вся эта красота шуткой, розыгрышем. Так и я воспринимаю этот роман, как шутку, как розыгрыш....
6 понравилось
703
Chirina9 октября 2014Читать далееІснують книги, в котрі закохуєшся задовго до того, як береш їх у руки. Саме так у мене вийшло з "Рекреаціями". Занадто пізно я дізналася про цю книгу - всі примірники видання давно скінчилися у магазинах і на складах. Дивом знайшла у одній збірці сучасної української літератури.
Цей роман - незвичайний. Він вразив мене у самісіньке серце. Мені здається, що твір може сподобатися скоріш тим, хто переживав такі ночі, коли все так стрімко, фантастично, недоречно, та саме так як і має бути у нашому житті. Цей роман - кілька годин з життя письменників. Він читається миттєво, від нього неможливо відірватися, згадуєш себе в героях, згадуєш героїв у житті. Кілька годин. Таких реальих, справжніх, відвертих, простих. Надзвичайний роман. Тепер я знаю, чому полюбила його задовго, як прочитала.6 понравилось
568
Rebeka8912 ноября 2010Читать далеемені все більше і більше подобається суч.укр.літ. з її колоритом та незвичним способом написання, читаючи такі книжки спочтаку хочеться сміятися над нецензурщиною та пікантними ситуаціями, але згодом розумієш що смішся над собою та тим життям що тебе оточує. Вийди на вулицю і почуєш шось приблизне. Тому я з задоволенням читаю книги сучасних українських письменників та сміючись над різними ситауціями, все таки задумуюсь шо все було б добре якби не було так погано у нашій країні і хочеться потім заплакти)))
6 понравилось
253

